Великий піст розпочався у всіх православних віруючих 27 лютого і триватиме 48 днів – до 15 квітня.

Великий піст – найважливіший та найдавніший з усіх багатоденних постів, час духовної підготовки до свята Великодня, період очищення та відновлення, час роздумів, молитви та прощення. Він починається за сім тижнів до Пасхи і складається з Чотиридесятниці – сорока днів – і Страсної седмиці – тижня перед самою Пасхою. Чотиридесятниця встановлена на честь сорокаденного посту Спасителя, а Страсна седмиця – на згадку останніх днів земного життя, страждань, смерті і погребання Христа.

Такі терміни символічні. Адже цей піст сягає своїм корінням до сорокаденного посту Ісуса Христа у пустелі, тому найважливішою метою й сьогодні залишається покаяння, відпущення гріхів та причастя перед Великоднем.

Після Великого посту наступає пісний Страсний тиждень, що нагадує про останні дні земного життя Ісуса Христа, за яким, звісно, слідує свято Світлого Воскресіння.

Не варто забувати, що корисна розвантажувальна терапія – лише фізіологічна умова духовного очищення, яка, на жаль, для багатьох стає основною ціллю посту. Забуваємо, що «піст – це перш за все рух, активність духа, боротьба зі млявістю, лінощами, зманіженістю, розслабленням волі і тіла. Це боротьба за життя, за свободу духа від звичайного рабства» (Митрополит Антоній).

Під час посту не можна їсти м’ясо, молоко, сир, яйця.

Також забороняється їсти рибу, окрім Благовіщеня та Вербної неділі, а у Лазареву суботу можна ікру. Обмежується також вживання рослинної олії, яку Устав дозволяє лише в суботу та неділю.

Найстрогіші дні – перші чотири Великого посту та Страсна седмиця, а також Велика п’ятниця та Чистий понеділок. У п’ятницю першого тижня можна їсти лише варену пшеницю, підсолоджену медом, а у інші дні посту — воду, хлібні вироби, фрукти, овочі, компоти. У вівторок та четвер дозволяється гаряча їжа без олії.

Проте, зважаючи на тяжкий труд та умови життя, несприятливу екологічну ситуацію, хвороби, вік, перебування в дорозі, більшість дотримується більш помірного посту – вживають рибу та соняшникову олію (окрім середи та п’ятниці).

Міру послаблення посту у кожному конкретному випадку визначає священик, а також лікар. Для маленьких дітей та вагітних жінок дотримання посту не є обов’язковим.

Потрібно вживати продукти рослинного походження: картоплю та вироби з неї, різноманітні супи та каші, консервовані й квашені овочі та салати, свіжі овочі та фрукти, узвари з шипшини та рослинних зборів, сухофруктів.

Дозволяються також певні види маргарину, які не містять молокопродуктів. Головне – пісна їжа має бути простою, а вживання її обмеженим, оскільки об’їстися можна й печеною картоплею…

Також не варто вживати алкогольні напої, особливо міцні. Лише в суботу, неділю та на свята дозволяється випити трохи вина. Якщо ж вас запросили за святковий стіл, то по можливості варто повідомити про те, що ви дотримуєтеся посту. Однак, коли цього не вдалося зробити, а дозволеної постом їжі немає, то можна трішки з’їсти тієї, яка поруч.

Ще бажано без прохання інших не розповідати про ваш піст, а тим більше, звинувачувати когось у недотриманні церковного уставу. Оскільки це глибоко індивідуальне для кожної людини, як у фізичному, так і в духовному плані.

Піст – це не просто голодування! Тому пам’ятайте про його духовну складову: молитву в храмі та вдома, відвідання богослужінь, читання духовної літератури, Святого Письма, роздуми та спілкування з Богом.

Також хоча б раз потрібно прийняти таїнства причастя та сповіді. Тільки разом зі щирим прощенням та каяттям, тілесне випробування можна буде легше перенести.

На думку ж сучасних лікарів, піст корисний для здоров’я, оскільки допомагає розвантажити та омолодити організм, а також сприяє зміцненню імунітету, оскільки в раціон надходить більше фруктів та овочів.

Медики радять усім, хто дотримується посту, спочатку обов’язково проконсультуватися з дієтологом та визначити відповідно свій раціон з огляду на стан здоров’я. Проте і церква, і медики сходяться на тому, що кожна людина має свою власну міру стримання, яку може визначити лише вона, але таке обмеження необхідне для її здоров’я – фізичного та духовного.

Окрім того, лікарі стверджують, що дотримання посту більш природне, ніж голодування чи роздільне харчування. Тим паче, вживаючи винятково рослинну їжу, багату на клітковину й пектини, з організму виводяться шкідливі речовини, накопичені за зиму.

Пісний раціон має обов’язково забезпечувати надходження необхідної кількості білка, тому радять їсти боби, капусту, сою, крупи, хліб грубого помелу.

Також потрібно вживати олію та горіхи, а замість солодкого – мед, цукати, фрукти.

Ще лікарі радять:

  • Пити багато рідини (півтора-два літри рідини з медом чи лимонним соком), особливо у перші та сонні дні посту, коли забороняється взагалі вживати їжу.
  • Вживати мед – він позитивно впливає на шлунково-кишковий тракт, містить велику кількість глюкози та фруктози та вітаміни групи В, А, С, Е, РР, К.
  • Утримуватися від висококалорійних продуктів – печива, макаронів, хліба.
  • Варити компоти, узвар з шипшини та трав’яні чаї.

У той час священнослужителі наголошують, що основна догма Великого посту – це духовне очищення. Адже щире дотримання посту – це не лише дотримання обмежень у їжі, а й слідкування за своїми думками, словами, емоціями. У цей період радять не гніватися, не обманювати, не зводити наклепів і не порушувати обіцянок.

А вже 16 квітня, православні святкуватимуть  Великдень – світле свято Воскресіння Христового.

Підготовлено за матеріалами інтернет-видань