Шматок свинцю носить у своєму серці Сергій Кирилович із Сарн. Кілька років тому чоловіка поранили браконьєри. Куля розміром 6.2 міліметри застряла у міжшлуночковій перегородці. Діставати чужорідне тіло медики побоялися, вирішили, що з нею у Сергія більше шансів вижити.
Щойно Сергій Кирилович починає згадувати події, які трапилися 13 грудня 2011 року між селами Вежиця та Старе Село Рокитнівського району, голос мимоволі починає тремтіти, обличчя стає серйозним, а від пронизливого погляду мурашки біжать по шкірі. На той час чоловік працював інженером із охорони та захисту лісу в Рівенському природному заповіднику, куди входять лісові масиви Володимирецького, Сарненського, Дубровицького та Рокитнівського районів. Того дня він виїхав на перевірку в Старосільське лісництво.
– Я, лісничий та четверо майстрів лісу поїхали бортовим «УАЗом» оглядати лісові угіддя. Раптом почули гавкіт собак, подумали, що то мисливці полюють, направилися в їхній бік. Пройшли близько кілометра, проте звуки стихли. У той день було дуже холодно та сиро, йшов дощ, тож вирішили повернутися назад й розпалити вогнище, аби зігрітися та пообідати, – пригадує Сергій. – Неподалік місця нашої зупинки знову загавкали собаки. Залишили трьох людей біля машини, а втрьох пішли туди. Помітили шестеро чоловіків із рушницями. Підійшли, попросили показати документи, натомість наштовхнулися на грубощі. Чужаки кинулися втікати, ми навздогін. Несподівано вони почали стріляти нам під ноги. Чую позаду себе страшний стогін, повертаюся – закривавлений майстер тримається за пах. Коли ж я почав кричати, куля полетіла мені в груди. Встиг із мобільного подзвонити в міліцію й розказати про інцидент. Після цього втратив свідомість. Гадаю, від смерті мене врятували документи, що лежали у нагрудній кишені. Тверда палітра службових посвідчень зменшила убійну силу кулі.
Спершу Сергія Кириловича та його колегу госпіталізували у реанімацію Рокитнівської районної лікарні. Майстра лісу там же й прооперували. Натомість Сергія чіпати побоялися, поранення було надто серйозним. Дробина, товщиною один сантиметр, пройшла через ліву долю нижньої легені й на 7 сантиметрів увійшла в серце, застряла у міжшлуночковій перегородці. Дві доби чоловіка тримали під крапельницею, аби стабілізувати стан і відправили до Рівного.
– Лікарі казали дружині, що від смерті мене врятувало лише диво. Влучила б куля на кілька міліметрів убік – не вижив би, – розповідає чоловік. – Медики хотіли мене прооперувати, проте зробили обстеження, проконсультувалися зі столичними колегами й вирішили, що з дробиною у серці маю більше шансів вижити. Браконьєрів міліція таки спіймала. Стрілками виявилися жителі села Переходичі Рокитнівського району. В них правоохоронці вилучили п’ять рушниць. Слідчі з’ясували, що у мене стріляли батько зі сином. Зловмисників арештували та судили.
Після трагічних подій Сергію дали другу групу інвалідності, лікарі заборонили будь-які фізичні навантаження. У заповіднику чоловіка перевели на легшу роботу, нині він трудиться інженером-радіологом у офісі. Нині лікарі позитивно оцінюють стан його здоров’я. Сергій розповідає, хоча й навчився жити з чужорідним тілом, дискомфорту воно все ж завдає: з’явилася задишка, коливання тиску, у спекотну погоду відчуває біль у серці.
Марія МАРТИНЮК
