Віталій Стельмах, який донедавна був головою Рівненської райради, склав повноваження. Відбулося це під час засідання сесії ради. Ми ж вирішили поцікавитися у посадовця, що спонукало до такого кроку, чи вдалося досягнути, поставлених перед собою цілей на цій посаді та які плани на майбутнє. Відповіді на ці та інші запитання – у нашому інтерв’ю. 

 

– Пане Віталію, під час чергової сесії районної ради, яке відбулося нещодавно, Ви склали повноваження голови ради – звісно хочеться почути більше про мотиви Вашого вчинку. Та спочатку пропоную повернутися у листопад 2015 року. Тоді відбулася свого роду рокіровка – Ви залишили посаду голови райдержадміністрації і очолили раду.

– Два з половиною роки тому я погодився на такий варіант, бо на той момент так вимагала тодішня ситуація у державі. Власне, на посаді голови ради продовжив ті напрацювання, ідеї та проекти, що розпочав на посаді голови райдержадміністрації. Взагалі найважливіше у всій цій історії із походом на керівні посади у районі це завершення справ, котрі розпочав іще мій батько. Цією високою метою і керувався, ухвалюючи рішення.

– Склали повноваження тому що досягли мети? Чи щось інше спонукало до цього?

– Так, досягнув. Завершено об’єкти, що були недобудовані з радянських часів. Додатково залучені інвестиції, збудовані з нуля нові об’єкти, розпочато низку інших проектів, які є взірцем. Район займав лідируючі позиції у більшості основних галузей. Приємно, що спільно з Ольгою Яковлевою був в основі створення проекту з соціально-психологічної реабілітації воїнів АТО. Цей проект на наразі є пілотним та показовим на державному рівні. Крім того, у мене давно була інформація, що мене хочуть зробити “ручним”, не підтримавши мій звіт. Але, крім інтересів політичних партій чи окремих депутатів, вважаю, що в першу чергу маю представляти інтереси громади району, якою обирався до складу ради. Хоча ледь не щодня деякі представники політичних партій не “лінувались” нагадувати кому саме я “винен” за входження на посаду та пропонували робити речі, які не вписувались у здоровий глузд. Тому за два роки головування у раді мені доволі часто хотілося припинити роботу й повісити табличку “цирк”. Декому політичні ігрища були важливіші за життя району.

– В одному з інтерв’ю Ви якось сказали, що “я не сто доларів, щоб усім подобатися”…

– Саме так. У своїй діяльності я завжди приймаю рішення, котрі є юридично вивіреними, і завжди шукав компроміс – у цьому й бачу свою роботу. Коли на посаді, то працюю у певних рамках і за певними правилами. Це, напевно, деяким депутатам і не подобалося. Іще раз хочу зауважити: я очолив район у досить не простий час – за активної фази агресії на сході країни, і дуже добре оцінював всю міру своєї відповідальності. Враховуючи нинішню ситуацію, брати участі у “цирку” не маю бажання.

– Що плануєте робити далі?

– Для початку відпочити. Приділяю час сім’ї. Звісно, що продовжу працювати депутатом ради. До речі, дуже сподіваюся, що започатковані зміни стосовно реформи децентралізації та добровільного об’єднання громад у нашому районі продовжаться. Найбільше тішить, що люди мають можливість проголосувати насамперед за представників саме своєї громади, а не нав’язаних політичними списками. Або не за тих, хто, наприклад, досі маніпулює розмовами про цінності Майдану, а сам давно їх знехтував.

Наталія КВІТКА