День святого Миколая в Україні традиційно відзначають 19 грудня. Так, напередодні свята діти пишуть листа Миколая і просять про подаруночки, а дорослі – про здійснення заповітних бажань. Вважається, що сам ж Святий приходить до усіх, хто був чемним у році, що минає і залишає подаруночки під подушкою, чи ж у чобітках і допомагає у здійсненні прохань. Також цього дня у храмах Рівного відбуваються святкові богослушіння. Як виникла традиція відзначати найдобріше свято року – день Миколая, ким опікується святий та інші традиції свята – читайте у нашому матеріалі.

Історія свята

День Святого Миколая — свято з особливим шармом. За легендою, Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників. Православні християни відзначають свято 19 грудня. Хто ж такий Святий Миколай?

Той, хто “на всякий час помагай” – так співають у пісні. І, як виявляється, це не просто рима у куплеті, у цих словах – сам Миколай, який за своє життя став символом милосердя та жертовної любові. Так,

Святий Миколай народився в місті Патарі, в Малій Азії, в родині благородних і багатих батьків близько 280 р. Батьки його сповідували християнську віру і сам хлопчик зростав боголюбивим.

Після смерті батьків Микола роздав свою багату спадщину бідним і вирушив до Палестини поклонитися святим місцям, а після подорожі повернувся в місто Патар, де й прийняв сан священика.

Уже тоді його ім’я було оповите легендами. За однією з них як він допоміг сестрам, які після смерті матері через бідність постали перед необхідністю торгувати собою, щоб вижити, і Микола потайки насипав їм золотих монет.

За іншою він молитвами утихомирює бурю на морі, ще за однією – як рятує хворих і немічних. І за багатьма – як він жертвує, втішає, вселяє надію. За всі свої життєлюбні діяння він отримав сан архієпископа в місті Мирі.

А коли в Римській імперії почалися гоніння на церкву Христову, його ув’язнили. У професора Луїджі Мартіно, який провів спостереження за тілом святого, читаємо про цей період життя святителя: “Пошкоджені суглоби, хребет і кістки грудної клітки свідчать про муки, які переніс Святитель Миколай у в’язниці – його катували на дибі”.

Пізніше, за царювання Костянтина Великого, Святий Миколай був визволений з тюрми і повернувся до свого приходу. Свій земний вік скінчив у глибокій старості, у 343 році, в Мирах. Згодом його мощі були перенесені в місто Бар (Італія), де вони знаходяться й донині.

Попри міфічні уявлення, сьогодні ми можемо мати і наукові докази того, яким був насправді Святитель. Вчені провели дослідження, розкривши його могилу. І дійшли висновку, що він був приблизно 167 см росту, мав карі очі, мужнє відкрите обличчя, яке, за їхніми свідченнями, випромінювало світло, чітке підборіддя і вилиці, шкіру обличчя оливкового відтінку. Антропологи припускають, що Святий не вживав м’яса.

Як вшановують Миколая?

Церква канонізувала Миколая. Його мощі – нетлінні й мироточиві, вони здатні зцілювати і мотивувати. Його люблять і шанують віруючі різних конфесій і віросповідань в усіх куточках планети. Уже в VI ст. імператор Юстиніян І збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу,  й на українські землі також. За легендою, князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного покровителя й мав хресне ім’я Миколай.

До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли Папа Миколай збудував у Римі церкву Святого Миколая. Особливо прижилося й полюбилося свято в Німеччині, куди його принесла візантійська княжна Теофана, дружина цісаря Оттона II.

Миколаю присвячене місто Амстердам – столиця Нідерландів, країни великих мореплавців. За свідченнями, Святий неодноразово приходив на допомогу людям під час стихійного лиха – силою молитви зупиняв грозу чи бурю.

Ким опікується Миколай-чудотворець

Під покров Миколая потрапляють не лише дітлахи, які у ніч на 19 грудня терпляче чекають від святого дарунків. Угодник Бога ділиться своєю опікою також зі студентами, мандрівниками, водіями, торговцями та моряками. До слова, останні часто беруть образ чудотворця з собою на риболовлю. У народі ще кажуть, що святий Миколай береже людей і від стихійного лиха, особливо на воді. Знову згадуємо рядки найпопулярнішої пісні про нього: “…хто спішить у твої двори, того ти на землі й морі все хорониш від напасти”.

Звертатися до Миколая у молитвах можуть і ті, хто перебуває у скруті, а також заміжні жінки, які просять чудотворця про спокійне сімейне життя.

“Український” Миколай

Святий Миколай дуже шанований українцями, наш найперший святий. Його образи були в кожній хаті. Як писав Олександр Довженко у “Зачарованій Десні”, люди часто зверталися до святого Миколая як до Божого угодника: просили допомоги і благословення (до речі, його ім’я в перекладі з грецької означає “перемога народу”).

Але перші згадки про святого в Україні з’являються значно раніше –  разом зі з’явою християнства. Ще давні церковні записи засвідчують цей факт: “Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей” (1555 р.). Так само найдавнішою українською іконою Святого Миколая вважається ікона початку 14 століття.

Святкування Миколая в Україні почалося ще за Всеволода Ярославовича – 1088 року. Княгиня Ольга побудувала в його честь один з перших храмів Київської Русі – біля могили Аскольда в Києві, ще в 11 столітті, нині церков на честь святого налічується сотні. А в Миколаєві Святому споруджено пам’ятник.

Щодо дитячого, шкільного свята, то така ідея і потреба виникла ще після революції, у другій половині 19 ст. на Галичині. Тому Святий Миколай став опікуном українських школярів. Це потребувало віршів, пісень, драматичних творів, і автори відгукнулися на ці їдею.

Іван Франко поетично переспівав легенду “Чудо з утопленим хлопцем” й створив одноактову п’єсу “Суд святого Николая”, в якій уже постають традиційні персонажі українського миколаївського свята.

Щодо власне подарунків, то, швидше за все, традиція бере свій початок з Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а затим – і Україна.

Утім традиція вітати дітей була характерною більше для Західної України. Пояснюють це тим, що традиції прийшли до нас з Європи й утвердилися в краї, де історичні обставини посприяли тісному переплетенні двох основних гілок християнства — православ’я та католицизму. У цей день випікають смачні круглі пиріжки — “миколайчики” з різноманітною начинкою, а також медівники, запашне печиво з кольоровою глазур’ю.

З ким приходить святий Миколай?

У  деяких країнах вважають, що до дітвори Святий Миколай приходить не один, а з супроводжуючим почтом. В його числі:
• двоє янголят — вони повинні інформувати покровителя про слухняних малюків.
• двоє чортиків, які повідомлять св. Миколаю про всі витівки малечі.

Традиції і прикмети свята

• Батьки в ніч напередодні торжества кладуть презенти  в дитячі шкарпеточки або взуття. Найчастіше це солодощі, цукерки, шоколад. Кажуть, що подарунки отримують добрі та слухняні дітки, а тим, хто погано поводився, покладаються лише камені або різочку (прутик). Проте маленькі хлопчики і дівчатка в очікуванні чарівного свята і подарунків не вередують і поводяться гідно, намагаючись сподобається Святому Миколаю.
• Існує також загадкове повір’я: якщо в переддень чарівного свята загадати заповітне бажання, то Святий Миколай його обов’язково виконає. Діти, які вже вміють писати, в листах просять покровителя виконати свої мрії. Саме доброта і віра в чудеса здатна зберігати все найдорожче в людських серцях.
• Вважається, що свято Миколая — останній день у році, коли можна розрахуватися з боргами. Сам він — Божий угодник — мав багатства, але регулярно ділився з нужденними.
• Традиційно Святий Миколай є головним заступником рибалок і моряків, вони згадують його під час плавань, просять щедрого улову і гарної погоди.