«Блонд», «Охрім», «Роман», «Білаш», «Панас Мосур», «Омелян Кримський» та найвідоміший із псевдонімів – «Клим Савур». Він же Дмитро-Роман Семенович Клячківський – організатор і перший командир УПА на Волині, провідник ОУН, командир УПА-Північ та член ГВШ УПА.
12 лютого минула 72 річниця з дня смерті відомого командира, який лише посмертно отримав звання полковника УПА та Лицаря Золотого Хреста Заслуги.
Так, у Рівному вшанували пам’ять Клима Савури. Біля його пам’ятника зібралися небайдужі, а священики – відправили панахиду.
Згадували командира й у районах області.
Нагадаємо, Дмитро-Роман Клячківський народився у місті Збаражі Тернопільської області. Син бідних селян, за іншими даними — син банківського клерка. Закінчив Українську Станиславівську гімназію (1932) і торгові курси у Львові (1933), студент юридичного факультету Львівського університету, член ОУН, служив у польській армії (1934—1935). Працював у «Народній торгівлі» у Станіславові в 1934 році.
У жовтні 1937 р. був заарештований польською поліцією, деякий час перебував в ув’язненні. Згодом член Управи спортової організації «Сокіл» у Збаражі у 1938 році.
Репресії у Західній Україні після вересня 1939 року спонукали до розширення бази націоналістичного підпілля, яке протистояло чекістам. Репресії НКВД були скеровані насамперед проти «соціально ворожих елементів» з числа заможних верств населення та учасників національно-політичних об’єднань (у вересні—грудні 1939-го до судів передали 10,2 тисячі справ).
У цей період Клячківський був обласним провідником «Юнацтва» ОУН Станіславівщини (1939—1941), де займався організаційною роботою серед молоді під псевдом «Блонд».
Був заарештований енкаведистами 10 вересня 1940 в Долині, але його не змусили визнати причетність до ОУН і здати інформацію про інших учасників підпілля. А в січні 1941 у Львові відбувся Процес 59-ти.
19 осіб засудили до вищої міри покарання, 34 осіб — до 10 років ув’язнення, 14 осіб — до різних строків позбавлення волі. Клячківський був засуджений до смертної кари, яка була замінена на 10 років тюремного ув’язнення. На початку липня 1941 року він зумів втекти з Бердичівської тюрми.
Керівництво ж ОУН Степана Бандери спочатку відкидало можливість створення власних мілітарних структур, засуджувало «партизанку» як спосіб діяльності і вважало, що необхідно чекати на обопільне виснаження Німеччини та СРСР.
Наприкінці вересня — на початку жовтня 1941 біля Львова відбулася І-ша Конференція керівників ОУН(б), в якій узяло участь близько 15 провідників організації, включаючи шефа СБ Миколи Арсенича. На ній було вирішено перевести більшу частину кадрів до підпілля, не вступати у відкритий конфлікт із нацистами для збереження сил та подальшої політичної боротьби за самостійну українську державу, створювати легальну мережу в адміністративних, громадських та культурно-освітніх установах, розгортати антигітлерівську та антисовєтську пропаганду, готувати військові кадри та вести збір зброї.
Але у квітні 1942 року на ІІ-й Конференції ОУН(б) під Львовом, було прийнято рішення про створення власних «військових сил». За вказівкою проводу ОУН(Б) почали формуватися «групи самооборони» (боївки) за схемою: «кущ» (3 села, 15—45 учасників) — повітова сотня — курінь (3—4 сотні). До середини літа на Волині боївки нараховували до 600 озброєних учасників.
У другій половині 1941 року — Провідник ОУН м. Львова, під псевдо «Охрім» Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942—02.1945); член Проводу ОУН, організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943—11.1943).
Крайовий командир УПА-Північ (11.1943-02.1945). Член ГВШ УПА. Майор (22.01.1944), полковник УПА (посмертно).
З лютого по серпень 1944 Дмитро Клячківський перебував на німецькій частині за лінією фронту, тому керував усім повстанським рухом краю Яків Бусел («Галина»), як заступник провідника ОУН і заступник командира УПА-Північ .
Відіграв значну роль в організації та розбудові відділів УПА на Поліссі і Волині. Займався розробкою тактики боротьби з гітлерівцями, формуванням кінних підрозділів УПА, організацією самооборони.
