Ця історія трапилася із ріненською активісткою Людмилою Хильчук у супермаркеті в Одесі. Жінка родом із Дніпра. Чотири роки прожила в Рівному, а три місяці тому з родиною переїхала до Одеси. Розповідає, на сході, розмовляла російською та українською мовами. Втім, оселившись на заході, вирішила, що спілкуватиметься лише українською. Не зрадила своєму принципу й у Одесі.
– Приїхавши в Одесу, ми з чоловіком та дітьми принципово не стали переходити на російську. Для чого? Нас тут всі прекрасно розуміють. Та й у масиві, де ми оселилися, більшість жителів послуговуються українською, – розповідає Людмила. – У супермаркеті «Метро» ми скупляємося часто, оскільки магазин близько від дому. Касирку, з якою трапився конфлікт, теж часто бачу на робочому місці. Звичайна собі жіночка, років 50.
Того дня, пригадує Людмила Хильчук, якийсь чоловік, що стояв перед нею у черзі до каси, почав бубоніти, що вона заважає йому скуплятися. Зав’язалася словесна перепалка. Слово за слово, і Людмила запитала у російськомовного співрозмовника: «Ви не розумієте українською?». Після чого чоловік заговорив державною мовою. Аж у цей момент долучилася касирка.
– «А почему это вы Одессу обижаэте», – фиркнула вона.
– Я відповіла, що й гадки не мала когось ображати. Тоді жінка злобно додала: «Одесса исконно русский город. Вот я – сепаратистка! И скрывать этого не собираюсь. Впрочем, как и переходить на украинский язык», – продовжує Людмила. – На мене, наче відро окропу вилили – настільки вразило почуте. Запитала в касирки, чи вона сама усвідомлює, що говорить? Що чимало моїх знайомих на передовій воюють за те, щоб Росія не прийшла зокрема і в Одесу. І тут вже на мене накинулася черга, що зібралася позаду. Всі гуртом стали розказувати, що я поводжуся не чемно, адже приїхала у їхнє місто і ще смію качати права. На мене кричали: «Вы приехали в рускоговорящий город, тогда и розговаривайте на привычном всем языке! И вообще, какая разница, как говорить, главное, чтобы человек был хорошый».
Шокована такою ситуацією, Людмила залишила обурливий запис у книзі скарг та пропозицій. Втім розуміє, навряд чи адміністрація супермаркету на нього відреагує.
– Найбільше обурює те, що такі заяви лунають в українському мирному місті. Я патріотка – і мене обурює, коли хтось із тих, хто проживає на території моєї країни, розказує про свої проросійські погляди. До того ж, у цьому магазині часто скупляються хлопці, які повернулися з АТО. Важко навіть уявити, як боляче було б їм почути подібний “закид”. За кого ж тоді гинуть наші солдати?, – дивується Людмила.
Варто зазначити, що адміністрація супермаркету таки відреагувала на скаргу Людмили Хильчук. Спершу їй прийшов офіційний лист із відповіддю, а пізніше особисто зателефонував директор магазину й запросив жінку на зустріч, аби обговорити конфлікт.
Марія МАРТИНЮК
