Список депутатів-прогульників обласної ради оприлюднили в Рівному. Так, відповідно до досліджень руху “Чесно“, кандидатом на відкликання став голова фракції БПП Чугунніков та ще двоє його соратників. Один із них — киянин Данильчук. Йому на засідання далеко їздити.
До лав прогульників потрапили голова фракції “Свободи” Савчук, заступники голів фракцій БПП Благодир та “Свободи” — Валявка. Найвищий рівень партійної безвідповідальності — у БПП. В облраді відсутня опозиція. У більшості питань депутати голосують майже одноголосно.
За законом, якщо депутат пропустив понад 50% засідань протягом року, його можна позбавити мандату (ст. 37, ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад”).
Політичний баласт: хто може замінити кандидатів на відкликання?
Рівненська облрада має 4 кандидатів на відкликання. Троє — депутати від БПП. Ще один — представник УКРОПу.
Мандат може втратити член фракції БПП Олександр Данильчук, який протягом 2016 року пропустив п’ять з шести засідань комісії (83%) з економічних питань та комунальної власності.
Депутат Рівненської облради, екс-голова облради, а нині киянин Олександр Данильчук, вважає, що комісії — це формальність, та запевняє, що все, що потрібно було, він вирішував по телефону:
– Я живу в Києві, ми спілкуємося по телефону, то відповідно був головою комісії, ми спілкувалися по телефону я погоджував ці питання по телефону, кворум є там все нормально по питаннях. Ну що мені з Києва їхати, півгодини на комісію, щоб назад вертатись. Ці комісії вони все одно чисто формально, тому що всі питання “рішаються” на сесії, як вони проголосують — так воно і буде. А всі комісії, всі питання, які були на комісії, ми погоджували по телефону, я говорив, за що я згідний, як робити, ну й так в онлайн режимі ми працювали.
Зважаючи на коментар Олександра Данильчука про “формальність комісій”, варто зазначити, що саме на комісіях розглядаються проекти рішень тих питань, які мають бути проголосовані на сесії обласної ради. І закон передбачає відкликання депутата за пропуски або сесій, або комісій.
Слід зазначити, що пан Данильчук є також прогульником за відвідуванням сесійних засідань — він пропустив 3 сесійних засідання ради із 8, що становить 37%. Проте депутат заперечує три пропуски і наголошував на тому, що їх, на його думку було всього два.
Насправді ж у відповіді на інформаційний запит з Рівненської облради вказано три пропуски депутата.
Нагадаємо, що минулого скликання Рівненської обласної ради Олександр Данильчук був депутатам від партії “Батьківщина”, та міг бути відкликаний за аналізом ЧЕСНО за прогули більше ніж 50% сесійних засідань облради у 2011 та 2013 роках. Громадський рух ЧЕСНО наголошував на тому, що кандидатів на відкликання партії не мають нову проводити в раду. Досвід показує, що такі політики, як правило, ставлення до своїх повноважень не змінюють.
Ще два депутати БПП можуть втратити мандати — це Ігор Фізик та голова фракції “Солідарність” Віталій Чугунніков.
Ігор Фізик став кандидатом на відкликання через кількість пропусків комісії з питань Регламенту, діяльності правоохоронних органів та боротьби з корупцією. Депутат Фізик пропустив 3 з 5 засідань комісії, до якої входить. Журналістам ЧЕСНО не вдалося взяти коментар у Фізика, так як він не відповідає на телефонні дзвінки.
Про причини прогулів комісії депутата Ігоря Фізика журналісти ЧЕСНО запитали у керівника комісії, до якої входить депутат. Сергій Свисталюк голова постійної комісії з питань Регламенту, діяльності правоохоронних органів та боротьби з корупцією, який представляє в облраді “Радикальну партію”, повідомив про те, що Фізик двічі пропустив комісію через хворобу і одного разу — через відрядження до столиці:
– Наскільки мені відомо, він перебував на лікарняному, чи на даний час він ще лікується? Не готовий відповісти. З трьох його пропусків (те, що мені відомо) — один раз він був на нараді в столиці, а два засідання пропустив по хворобі, перебував у лікарні.
Також Сергій Свисталюк на запитання про те, що ж буде із прогульниками, які пропустили більше, ніж 50% засідань комісій чи сесій, відповідно до Регламенту облради, керівник Регламентної комісії сказав, що норма відкликання існує, але механізму даної процедури немає:
– Регламент приймали у відповідності до чинного законодавства. Моя суб’єктивна позиція: норма відкликання існує, а механізм даної процедури — відсутній.
Закон України “Про місцеві вибори” передбачає відкликання депутата місцевої ради, але автори Закону України “Про місцеві вибори” подбали про те, щоб ускладнити умови відкликання депутатів місцевих рад. З 2015 року це питання можуть ініціювати виборці, але остаточне рішення приймає лише партія.
Наразі є прецеденти, коли депутата позбавили мандату. Наприклад, у місті Кам’янському Дніпропетровської області відкликали депутата міської ради від партії “Блок Петра Порошенко” Юрія Литвиненка. Постанову про відкликання депутата прийняла місцева ТВК, яка спиралася на рішення партійного з’їзду, рішення якого ґрунтується на 1800 зібраних підписів виборців.
Фракційна дисципліна в БПП така розхитана не випадково. Голова фракції “Солідарність”, який раніше очолював ОДА, сам став кандидатом на відкликання. Він пропустив 3 засідання комісії із 5 у 2016 році, а це становить 60%.
Депутат Чугунніков пояснює свої пропуски зайнятістю, коли був головою ОДА:
– Я очолював до вересня обласну державну адміністрацію і разом суміщав посаду голови ОДА і депутата обласної ради, тому не відвідував комісії, а після того я відвідую постійно.
Також, Віталій Чугунніков, за 2016 рік пропустив майже 38% сесійних засідань Рівненської обласної ради.
Варто зазначити, що це не поодинокий випадок , коли депутати місцевих рад, які намагаються поєднати представницький мандат з посадою чиновника, як правило, потрапляють до кандидатів на відкликання. Вони не можуть якісно суміщати посаду й роботу в депутатському корпусі. Але складати мандат не поспішають.
Абсолютно аналогічна ситуація в чинного голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка. Він теж став кандидатом на відкликання у Рівненській міській раді. Схожа ситуація в депутата облради Київської області Лева Парцхаладзе, який став заступником міністра з питань ЖКГ та у депутатки Івано-Франківської облради Галини Карп, яка стала заступницею міністра з питань ЖКГ. Обидвоє чиновників Кабміну теж потрапили до кандидатів на відкликання.
В усіх випадках — це депутати Блоку Петра Порошенка. Вони отримують посади і не відмовляються від мандатів у радах.
Оскільки голова фракції БПП сам потрапив до кандидатів на відкликання, то мало шансів, що БПП буде ініціювати відкликання депутатів. Це можуть зробити виборці.
У такому випадку замість цих трьох депутатів до ради потраплять Сергій Шевчук, Анатолій Рижий та Дмитро Пецюк. Вони наступні в партійному рейтингу, згідно з інформацією, розміщеною на сайті ЦВК.
Єдиним кандидатом на відкликання від УКРОПу є Леонід Назарчук, він упродовж 2016 року, як і найзатятіший прогульник Данильчук, пропускав комісію з економічних питань і комунальної власності. Депутат прогуляв 4 засідання комісії із 6.
Свої пропуски депутат пояснює “людськими клопотами”:
– Тому що не працюєш вільною людиною, яка тільки живе. Все як і у всіх звичайних людей, всякі клопоти, робота. Хоча намагаюся бути. Я кудись їздив по своїх справах, то грип напав, то таке.
Депутат Назарчук хоче щоб комісії можна було проводити дистанційно, використовуючи сучасні комп’ютерні програми та сучасну техніку, щоб економити гроші бюджету:
– Комісії звичайно потрібно проводити дистанційно, використовувати сучасну техніку, скайпи взагалі масово і адміністрації не проводять дистанційно. Сидять люди перед комп’ютерами, проводять, не тратять час, не б’ють машини по ямах, не гепаються в маршрутках. Економлять свої час і гроші людські. Це було б доцільно звичайно комісії, ну а сесії — то таке.
Щодо сесійних засідань у Назарчука 25% відсотків пропусків, які депутат теж пояснює “поважними причинами”. Громадський рух ЧЕСНО нагадує і виборцям, і депутатам, що закон не передбачає поважних причин для пропусків сесій та комісій. Оскільки виборці дають депутату представницькі повноваження, то депутати мають бути присутні на засіданнях сесій та комісій і брати участь у голосуванні.
Якщо Назарчук позбудеться мандату, то на його місце прийде Михайло Метелюк з Дубенського району (с. Тараканів). Він — фізична-особа підприємець.
16 депутатів — прогульники
Окрім депутатів, які за кількістю своїх прогулів ризикують залишитись без мандата, є низка таких, які пропустили від 25 до 50% засідань комісій або сесійних засідань ради. Загалом, 17 депутатів облради є прогульниками, відповідно, якщо вони не працюють належним чином на сесіях та комісіях — вони не виконують свою представницьку функцію.
Чому прогулюють депутати від “Свободи”?
До списку кандидатів на відкликання мало не потрапив “свободівець” Анатолій Алексейчук. Він пропустив майже половину засідань комісії з гуманітарних питань. Якби він не з’явився ще на одному засіданні — депутата можна було б відкликати. Дізнатись про причини прогулів комісій у депутата так і не вдалось, бо він не бере слухавку.
Окрім Алексейчука, до лав прогульників потрапили ще троє “свободівців” — керівник фракції Олександр Савчук та його заступник Володимир Валявка.
Савчук пропустив 7і з 19 засідань комісії бюджету, яка засідала найчастіше. Усі свої пропуски депутат пояснив тим, що був на лікуванні:
– Я був на лікуванні, на усіх цих я був на лікуванні.
Володимир Валявка, який є заступником керівника фракції “Свобода” також потрапив до лав прогульників, пропустивши за минулий рік 25% засідань сесії. Валявка очолює постійну комісію з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища. Володимир Валявка у минулому скликанні був теж депутатом, але Рівнеради. За підсумком минулої каденції депутат міг бути відкликаний у 2011 та 2012 роках за пропуски сесійних засідань.
Депутат Валявка пояснює свої прогули відрядженням за кордон. Також згадує, що не був тоді, коли в обласній раді були конфлікти з обранням голови Рівненської обласної ради:
– Або був у відрядженні, скоріше за все, що за кордоном був. Літом, коли та “бійня” була, мене не було — я був за кордоном. А от 12 січня, я не пам’ятаю, я мушу піднімати чому мене не було, мені так асоціюється, що я всього один раз не був літом. А 12 січня, не знаю, навіть не пам’ятаю, де я міг бути може десь на лижах катався, якщо була сесія, якщо була сесія, бо я чесно кажучи не пам’ятаю, я мушу пригадувати, чому мене було.
Андрій Бортнік був відсутній 5 з 19 на цій же бюджетній комісії. Принаймні, так було вказано у відповідь на запит з обласної ради.
Коли журналіст ЧЕСНО брав коментар щодо прогулів, Андрій Бортнік сказав про те, що в апараті його відвідуваність не правильно порахували, натякнув що вже є оновлення на сайті облради:
– Там не 5 а 4 пропуски. Ви оновлену дивилися?! Cьогодні ?! Передивіться сьогодні, там оновлено має бути.
Під час написання матеріалу на сайті обласної ради з’явилась оновлена інформація, та ще й виведена відповідно до критеріїв ЧЕСНО.
В облраді у відділі контролю та інформаційно-аналітичної роботи пояснюють дані зміни через те, що депутат Бортнік побачив, що у даних на сайті облради йому не поставили присутність на комісії, після чого звернувся до згаданого відділу, який і змінив дані:
– Він щось казав, що він був. Там, можливо, інший працівник вносив, він може прийшов під кінець комісії, то ми поправили помилку.
Керівник регламентної комісії облради Сергій Свисталюк розповів про те у яких випадках змінюються дані по відвідуваності депутатів на сайті Рівненської обласної ради:
– Тільки у випадку надання лікарняних (меддовідок) чи відрядних листів (наказів про відрядження), хоча це депутати мають робити вчасно.
Також в облраді повідомили, що це перший випадок, коли змінювалися дані щодо присутності депутатів на сесіях та комісіях.
Чому пропускають засідання представники БПП?
Представник “Солідарнсті” Микола Лобчук пропустив 2 з 8-ми сесійних засідань, та 2 з 5-ти засідань комісії з питань соціальної політики і соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей.
Депутат пояснює свої пропуски комісій тим, що вони перетинались з плановими поїздками на Луганщину:
– Ну на комісії я їздив тоді на Луганщину, я не міг перенести поїздки, комісії ж під мене не будуть переносити — поїздки були заплановані, водії не хотіли без мене їхати, бо я був організатором, та й по совісті було б не так, якби я їх відправляв, а сам не поїхав. Можете подивитися, у мене є відрядження, я оформляв їх, усі комісії були пропущені у зв’язку з тим, що я перебував там.
Валерій Редько, який є представником “Солідарності”, пропустив 36% засідань комісії з питань гуманітарної політики.
Депутат пояснює пропуски сімейними обставинами та великою відстанню до обласного центру:
– Хворів я, в мене брат в реанімації місяць лежав, було засідання комісії, я не був на комісії, якогось дня не получалося, далеко дуже, 200 кілометрів їхати. Якщо є можливість, то я їду. В мене робота така, мені дуже важко в п’ятницю приїхати.
Анатолій Петрук із “Солідарності” пропустив 25% сесійних засідань та 33% комісій.
Петрук відразу не зміг пояснити свої прогули комісії, але схиляється до версій, що хворів та деякий час був у відпустці:
– Я не готовий вам зараз сказати! Я виберу, подивлюся, тому що я хворів довго, потім був у відпустці. Добро, давайте пізніше переговоримся, я або спростую або підтверджу цю інформацію.
Ще один представник “Солідарності” Микола Мельник пропустив 2 з 6 комісій з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села, що становить 33% від загальної кількості.
Мельник пояснив свої прогули комісії перебуванням у лікарні:
– Дві комісії я хворів, я лежав у лікарні.
Віталій Сухович, депутат від “Солідарності” не сказав, з яких причин пропускав засідання. Загалом за минулий рік у нього 25% сесійних засідань та 33% засідань комісії.
Депутат назвав кілька причин, через які, можливо, він міг пропустити засідання сесій та комісій:
– Можливо, по стану здоров’я, можливо, якісь сімейні причини були, можливо у відрядженні був, я так чітко не пам’ятаю.
Заступник керівника фракції “Солідарність” Юрій Благодир за минулий рік пропустив 25% засідань сесії. Нагадаємо, що Благодир у 2012 був обраний народним депутатом за списками “Партії регіонів”.
Юрій Благодир на перший дзвінок журналістів не захотів давати коментар щодо своїх пропусків, зазначивши, ніби в ЧЕСНО неякісна статистика:
– Це неправда, у вас по-перше статистика неякісна. Ми повернемося до розмови, коли ви будете мати якісну статистику.
Пізніше з’ясувалося, що на сайті Рівненської обласної ради були змінені дані про відвідуваність депутатами сесій та комісій, порівняно з тими даними, які були надані журналістам на запит. Проте ситуація щодо пропусків у Благодира не змінилася, а депутат, зрештою, прокоментував свою відсутність:
– Тоді були поважні причини, я не міг бути присутній.
Чому прогулюють депутати з “Конкретних справ”?
Представник партії “Конкретних справ” Анатолій Грисюк пропустив 33% засідань комісії з економічних питань.
Пропуски депутат аргументував тим, що під час проведення комісій він був закордоном:
– Якщо я пропускав, то тільки через те, що мене не було в Україні. Прошлий рік в мене вийшов так, що відпуск, стажировка в Сполучених штатах я був три тижні, просто так попало.
Керівник фракції “Конкретних справ” Богдан Файфура та представник цієї ж партії Василь Стецюк, пропустили по 33% засідань комісії з економічних питань, комунальної власності та комісії з питань будівництва та розвитку відповідно.
Файфура пояснює свої пропуски роботою на своїй основній роботі:
– Зайнятість на основному місці роботи. У відрядженнях був.
Зауважимо, що роботодавець за законом має звільняти на час проведення сесій та комісій депутата від виконання службових обов’язків.
Однопартієць Файфури Василь Стецюк свої пропуски також пояснює тим, що був на роботі:
– Я ще ж працюю лікарем-травматологом в районній лікарні, я не начальник, що можу сам себе відпустити, є такі моменти, що пацієнти поступають і операція, я тоже не можу вирватися.
У “Батьківщини” — троє прогульників
Депутат від “Батьківщини” Павло Кравчук пропустив 3 з 8 сесійних засідань. На запитання, з чим пов’язані його пропуски, він відповів, що з громадською роботою та відрядженнями по роботі.
Депутат від “Батьківщини” Олександр Козак пропустив 2 з 8 засідань комісії, та потрапив до списку прогульників. Його ж соратник Олександр Ткач пропустив 30% засідань комісії з питань екології.
Депутат розповів про те, що пропустив кілька сесій через травму коліна, відпустку та перебування за кордоном:
– Я травмував тоді коліно, тоді чи одна чи дві сесії було, це було приблизно рік назад, тоді мене оперували і тоді, мабуть, я пропустив і комісію, і сесію. А один раз я був у відпустці, я був закордоном. Тоді були комісії і сесії, тому воно так досі переплітається.
Свою відсутність депутат пояснив, що був у відпустці:
– У відпустці я був.
Єдиний прогульник в “радикалів” — Андрій Сайчук
Представник “Радикальної партії” пропустив 27% засідань комісії з питань гуманітарної політики.
Свою відсутність Сайчук пояснив тим, що не їздив на них, бо там вирішувалося лише по одному питанню, але у коментарі зізнається, що фізично міг бути:
– Я дві комісії пропустив, тому що на комісії виносилося одне питання, Мені їхати досить далеко, щоб вирішити одне питання. Я запитав голови комісії (ред.- Черній Алли” “Чи є кворум?”, “є кворум” якщо кворуму не буде кажу, тоді в срочному режимі я приїжджаю, щоб можна було проголосувати, ну бо на тих комісіях виносилося лише одне питання. Так на всіх сесія і комісіях я був. Ну одну я щось не пам’ятаю.
УКРОП, окрім кандидата на відкликання Назарчука, інших прогульників засідань не має.
У підсумку найбільше прогульників у відсотковому співвідношенні мають фракції “Конкретні справи” та “БПП”.
Чому в облраді немає опозиції?
За рік облрада розглянула на 8 сесіях 573 питання. Якщо припустити, що одна сесія тривала 6 годин, то в середньому на одне питання витрачається до 5 хвилин. За цей час депутати виходить встигають обговорити проект рішення й проголосувати. Такий незначний час на розгляд питання в порядку денному свідчить про те, що у раді майже немає опозиції й питання приймаються одноголосно попри наявність різних політичних сил.
Аналіз поіменного голосування свідчить, що депутати дійсно майже за всі питання голосують позитивно. Найопозиційніше голосує фракція “Радикальної партії”. Але навіть у них середній показник голосувань “проти” або “утрималися” не перевищують 0,7%. Для порівняння, у Харківській обласній раді рівень опозиційних голосувань у фракції “Самопоміч” сягнув 17%.
Найопозиційнішим депутатом у Рівненській облраді є Микола Руцький, який обрався в раду за списком “Батьківщина”, його опозиційність по голосуванні найбільша у облраді- 1.66%.
Представник Громадської мережі “ОПОРА” Анатолій Бондарчук вважає, що опозиція в області проявилася тоді, коли йшло голосування за нового керівника облради. Тоді значна кількість депутатів не підтримувала кандидатуру від більшості. Анатолій Бондарчук наголошує, що це умовна опозиція і активної опозиційної діяльності в обласній раді цими політичними силами не здійснюється:
– Формально опозиція є. Це, як мінімум, ті політичні сили, які не брали участь у голосуванні за нинішнє керівництво обласної ради. Нагадаю, що в керівництві обласної ради зараз є по представнику від БПП “Солідарність”, ВО “Свобода” та ВО “Батьківщина”. Також його кандидатуру підтримали представники фракції “Конкретних справ”. Представниця цієї фракції Світлана Богатирчук-Кривко, яка є заступником голови Рівненської ОДА, висунула кандидатуру Драганчука на таємне голосування. Залишаються лише “Радикальна партія” та УКРОП, тому ці політичні сили можна умовно віднести до опозиції. Проте, якоїсь системної активної опозиційної діяльності за цими політичними силами в обласній раді не спостерігається.
Нагадаємо, що 8 вересня 2016 року із найбільшої та провладної фракції “Cолідарність” вийшло два депутата, це Михайло Кирилов та Юрій Шарманський.
Депутат Юрій Шарманський пояснює свій вихід із фракції БПП “Cолідарність” тим, що більшість рішень приймається в обласній адміністрації, а депутатів фракції ставили перед фактом перед голосуванням:
– Причин кілька. Найперше, більшість сесійних рішень приймалося в ОДА, а фракцію БПП “Солідарність” (19 депутатів) просто ставили до відома, як потрібно голосувати у день сесії. По-друге, фракція жодного разу не обговорювала принципи розподілення бюджету розвитку. Хто більш лояльний, тому щось могли і виділити на округ. По-третє, фракція не завжди прислухалася до рішень постійних комісій, що повністю нівелювало їх роль.
Депутат вважає те, що повна відповідальність за прийняті рішення на трьох фракціях: БПП “Солідарність”, “Батьківщина” та “Cвобода”:
– Зараз при владі є три фракції: “Солідарність”, “Батьківщина”, “Свобода”. Вони несуть відповідальність за прийняття рішень. Решта — опозиційні.
Насправді ж депутат Шарманський сам підтримує більшість рішень ради. Депутат проголосував “за” майже у 78 питаннях. “Проти” не голосував жодного разу, а утримався лише раз. Відповідно незрозуміло, чому депутат підтримує всі рішення, а на словах має опозиційну позицію.
Голова обласної ради Микола Драганчук вважає, що депутат, не підтримуючи питання, не завжди голосує “Проти” чи “Утримався”, в більшості депутат просто не голосує:
– Це залежить від депутата. Але в більшості, я думаю, що якщо депутат не підтримує питання, то він просто не голосує.
Але з такою позицією можна виправдати тих депутатів, які відсутні й не відвідують засідання. Робота депутата полягає в тому, щоб він брав участь у голосуванні й висловився “за”, “проти” або “утримався”.
На питання журналіста, чи є опозиція і влада в обласній раді, Драганчук сказав, що опозиції немає через те, що облрада — це не Верховна Рада. Більшість питань не є політичними:
– Опозиції немає, через те що депутати обласної ради вирішують місцеві питання важливі для населення. Ці питання не є політичними. Обласна рада — це не рівень Верховної Ради України. Є два депутати, Кирилов і Шарманський, які вийшли із фракції БПП через політичні мотиви. Але ці депутати голосують за питання, коли це дійсно потрібно, не зважаючи на політику.
Нагадаємо, що Громадський рух ЧЕСНО визначив прогульників та депутатів на відкликання у міськраді Рівного та проаналізував опозиційність депутатів цієї ж ради.
Рік роботи облради – спецпроект Громадського руху ЧЕСНО з моніторингу роботи місцевих рад. Спецпроект – частина “Політичної пам’яті” ЧЕСНО — онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.
