Андрій Яремчук у Костополі справжня знаменитість. Двері його оселі не встигають зачинятися за гістьми: вчителі прийшли проводити дітям уроки, зайшли подивитися відвідувачі… На власному подвір’ї чоловік організував невеличкий зоопарк, де тримає понад 50 видів різної живності. Є навіть крокодил та двометровий змій.
– Чого тільки про мене у газетах не писали, – чоловік люб’язно проводжає до звіринця. – Якось відкриваю один тижневик і читаю, ніби на мою хату напали злодії, проте вкрасти нічого не встигли, бо змії повилазили і їх налякали. Писали також, що я беру крокодила на поводок і гуляю з ним містом, наче зі собакою. То все нісенітниці, як говориться у вас журналістів – газетна качка. Хоча, той, хто знає про моє господарство, навряд чи насмілиться зайти в двір із лихими намірами.
Цей невеличкий звіринець з’явився у Яремчуків більше 10 років тому. Чоловік розповідає, що вони з дружиною завжди тримали вдома свійську птицю, потім захотілося поповнити господарство чимось екзотичним. Купили цесарок, згодом забрали в знайомого косулю, яку той знайшов на сінокосі. Так, каже, пішло-поїхало… Одних звірів купували, інших вимінювали, третіх дарували знайомі. За десятиліття назбиралося аж 50 видів різних тварин.
– Нині у мене є шиншили, єнот, фазани, черепаха, королівська молочна змія Сіновоя та тонкохвостий полос Тенеура… Також тримаю у себе крокодила, – дістає з акваріума хижака, попередньо накинувши звіру на очі цупку тканину. – Його я привіз аж зі Москви. Сусідські хлопці були там на заробітках і господарю, в якого вони працювали, тварину подарували на ювілей. За крокодилом треба доглядати, слідкувати, аби не забруднилася шкіра, а тому чоловіку ніколи було з ним возитися. Сусіди й подзвонили, щоб я приїжджав за плазуном. Віз тварину в дорожній сумці, замотавши рота клейкою стрічкою.
А кілька років тому в костопільського «царя» звірів жив і двометровий пітон. Проте несподівано тварина померла. Господар припускає, отруїлася мишею, яка потрапила знайомим у мишоловку. Для своїх змій, каже, він спеціально відгодовує щурів.
Особливого догляду, зазначає Андрій Яремчук, серпентарій не потребує. Головне, щоб вологість у приміщенні була не менше 80%, а температура коливалася у межах 18 – 35 градусів вище нуля.
– Стежу за своїм господарством самостійно. Син із донькою вже живуть окремо, а дружина допізна на роботі, – зітхає звіролюб. – Також вчителі наших місцевих шкіл приводять сюди дітей на уроки біології, іноді міщани або приїжджі приходять подивитися. Тож комусь постійно треба бути вдома.
Марія МАРТИНЮК
