Чистий, або як ще його називають Великий четвер цьогоріч віряни відзначають сьогодні, 13 квітня. Це один із найважливіших днів Страсного тижня напередодні Великодня. Також Чистий четвер є першим із трьох днів, які ще називають “Велике тридення” у християнстві. Адже саме у четвер Ісус Христос встановив Таїнство Євхаристії на Таємній Вечері, а також був заарештований первосвящениками та засланний у темницю. Як рівнянам провести цей день, що можна і чого не варто робити сьогодні – далі у матеріалі.
Як розповів протоієрей Миколай Капітула, чистий четвер вважається днем Опрісноків, коли, за старозавтнім законом, слід було заколювати і їсти пасхального агнця. Тоді настав час, щоб перейшов Спаситель від світу цього до Отця, Ісус Христос, що прийшов виконати закон, послав своїх учеників Петра і Іоанна в Єрусалим приготувати Пасху, яку як тінь законну, мав Він замінити Пасхою новою, – самим тілом і кров’ю Своєю.
– З настанням вечора Господь прийшов із дванадцятьма своїми учениками в велику простору горницю одного єрусалимлянина і возліг. Переконуючи, що в царстві Божому, яке не від світу цього, не земні велич і слава, але любов, смиренність і чистота духу відрізняють істинних членів. Господь, вставши після вечері, умив ноги своїм ученикам. Умив ноги і сівши знову Господь сказав ученикам: чи знаєте, що вчинив вам, коли вмив ваші ноги. Господь і Учитель, і ви повинні один одному умивати ноги. Приклад бо дав вам, щоб як я вчинив вам і ви творили, – розповідає отець Микола.
За його словами, обмивання ніг є першою із подій, які згадуються у Великий четвер.
– Церква не тільки словесно згадує обмивання ніг апостольських, а й за прикладом Господа і Вчителя здійснює за богослужінням у четвер особливий обряд священного Умивання ніг пресвітерів святителем після Літургії, під час читання Євангелія про обмивання ніг. Ця Євангельська подія, яка велично проповідує висоту християнського смирення, зберігається в Православній Церкві з давніх часів. Оскільки Сам Господь заповів апостолам творити обмивання ніг, також як Він створив, то немає сумніву, що воно почалося за апостолів, перших і ревних виконавців заповідей Господніх. На обряд обмивання ніг в IV столітті вказує блаженний Августин. У день обмивання ніг колись омивались також оголошені, всенародно засвідчивши в цей день перед єпископом або пресвітером віру свою прочитанням символу віри напам’ять і готуючись прийняти таємниче обмивання Хрещенням в ніч перед Святою Пасхою, – пояснює священик.
За обмиванням ніг Ісус Христос звершив Пасху спочатку за законом Мойсеєвим, потім встановив і Пасху нову – велике Таїнство святої Євхаристії. Встановлення Таїнства Святого Причастя є друга подія, яку Православна Церква згадує у Великий четвер, додає він.
– Таїнство святого Причастя, встановлене Господом перед Його стражданнями і смертю, за заповіддю Ісуса Христа: Це чиніть на спомин про Мене – до того часу, як Я прийду. Наскільки багато хто зараз говорить, що бажав би бачити Лице Христа, образ, одяг, ось ти бачиш Його, торкаєшся до Нього, вкушаєш Його. Якщо іудеї споживали ягня з готовністю, стоячи і маючи чоботи на ногах і жезли в руках: то набагато більше тобі потрібно бадьоритись. Бо не мала кара чекає на тих, які негідно причащаються. Наскільки ж чистий повинен бути той, хто насолоджується безкровною жертвою? Наскільки чистішою всіх променів сонячних повинна бути – рука, яка роздроблює плоть Христову, уста, які наповнюються духовним вогнем, язик, омочений страшною кров’ю, –веде далі отець Микола.
А також додає, що на вечері Господь виразно передрік ученикам, що один з них зрадить Його і це саме той, кому Господь подасть шматок хліба, вмочивши в миску, і, вмочивши, подав Іуді Іскаріотському.
– З хлібом ввійшов у нього сатана, і зрадник негайно віддалився від Христа і Його Церкви. Була вже ніч. Припинивши суперечку апостолів про першість, яка між ними повинна полягати не в пануванні і володінні, але більший серед них нехай буде меншим: і старший, як слуга, і передбачивши апостолам спільну спокушу, а Петру триразове зречення від Христа і своє явлення їм після воскресіння у Галілеї, Господь увійшов з ними в сад Гефсиманський, – на гору Оливну. Тут почалися Його страждання, спочатку душевні, а потім і тілесні. Відійшовши від своїх учнів, він схилив голову і коліна і молився до кривавого поту, як людина, відчуваючи чашу страждань та абсолютно віддаючись волі Бога Отця. Ісусу Христу з’явився Ангел з небес і підкріпляв Його. Під час молитви Своєї Господь триразово підходив до учнів Своїх і говорив їм: пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу: дух бо бадьорий, плоть же немічна. Але учні не могли молитовно пильнувати з Господом: бо очі їхні обважніли, – каже священик.
Молитву Ісуса Христа в саду Гефсиманському Церква також згадує у Великий четвер.
– Гефсиманська молитва Ісуса Христа навчає нас, що серед спокус і скорбот молитва подає нам високу і святу утіху і зміцнює готовність зустріти і перенести самі страждання і смерть. Могутність молитви, утішаючої і зміцнюючої, Господь повчально показав і Своїм прикладом перед Своїми стражданнями і смертю, і в той же час навіюючи скорботним апостолам: пильнуйте і моліться, щоб не впасти в спокусу, дух бадьорий плоть же немічна, – пояснює протиієрей.
А вже близько опівночі приходить у сад зрадник із безліччю збройного народу, надісланого від первосвящеників і старших. Господь Сам йде до них назустріч, повалює їх на землю і потім смиренно допускає зрадника поцілувати і взяти Себе на страждання і смерть, продовжує отець Микола.
– Нарешті, і віддання на страждання, і смерть Ісуса Христа Церква згадує у Великий четвер. Ці чотири спогади у Великий четвер “Божественні отці один одному преємственно, від божественних апостолів, і священних Євангелій передали нам”. На утрені в Великий четвер Церква благовістить про Таємну Вечерю Господа з учениками . На першій годині читається пророцтво Єремії про його страждання, і в особі його про страждання Спасителя. На Літургії Василія Великого благовістить словами євангелістів про події Великої Середи, Великого Четверга і частково – Великої П’ятниці, а саме – про страждання у первосвящеників Анни та Каяфи, – завершує священик.