Музей старожитностей облаштувала у своєму будинку жителька села Хотин Радивилівського району Рівненщини Надія Мельник. Бібліотекар за освітою, вона взялася вивчати історію рідного куточка та колекціонувати старовинні речі. Нині має більше тисячі експонатів. Проте найціннішими жінка вважає предмети Висоцької культури.
Надія Мельник вже багато років колекціонує старовинні речі. Пригадує, якось у село приїхали студенти на практику. Викладач, що супроводжував їх, попросив жінку розказати історію населеного пункту, оскільки вона на той час працювала в місцевій бібліотеці.
– Мені так соромно стало, бо майже нічого не знала про Хотин. Взялася гортати книжки, але нічого цікавого там не знайшла, – пригадує Надія Мельник. – Тоді почала розпитувати старожилів, записувати легенди, перекази, пісні, приказки. Колекціонувати ж предмети побуту різних історичних періодів почала у 90-х роках. Коли в сусідньому селі Полуничне копали піщаний кар’єр і знайшли давні черепки. Археолог Ігор Свєшніком, який також родом із Хотина, у цей час проводив дослідження у селі Пляшева, неподалік «Козацьких Могил», побачивши знахідки, припустив, що вони належать до періоду Висоцької культури (1100 – 600 рр. до нашої ери – авт.). А розкопаний кар’єр є стародавнім могильником. Згодом науковці встановили, горщикам понад 2 тисячі років, у них зберігали прах покійника. Ігор Свешніков мріяв провести там повномасштабні розкопки, однак здійснитися його планам не судилося.
Скільки експонатів нині є у її хаті-музеї, жінка достеменно не знає. Зізнається, ніколи їх не рахувала. Однак, запевняє, точно більше тисячі. Чимало речей мають тисячолітню історію: серпи, молотки, наконечники, сокири, бронзові застібки для одягу, сережки та дитячий браслет. Значна кількість предметів часів Радянського Союзу. Є у Надії Мельник і перше радіо. Усе це жінка зберігає у одній із кімнат будинку, в якій облаштувала своєрідний музей.
– На деяких керамічних предметах, знайдених у Полуничному, зберігся орнамент у вигляді ялинкових гілочок, що символізує вічність життя, – розповідає колекціонерка. – Є в мене і предмети часів визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького: люльки, шаблі, списи. Їх знайшли на дні місцевої річки Пляшівка. До речі, реставрував ці предмети тепер покійний Ігор Свєшніков.
Жінка зізнається, виставлене на стелажах, лише незначна частина усієї колекції. Більшість експонатів зберігається у скринях. Надія Андріївна мріє, що з часом виставить це у старій дідовій хатині, яку можна реставрувати під музей.
Окрім колекціонування колишня бібліотекарка займається ще й дослідницькою роботою. Нещодавно видала власну книгу «Святі місця землі моєї… Хотин». А ще, зібрала чимало матеріалів про родину покійного археолога-односельчанина. Які планує опублікувати однією збіркою.
– Окрім цього ми з односельцями хочемо створити парк, де колись стояло помешкання Свєшнікових. Часто приїздять люди, які особисто знали археолога, аби побачити місце, де він народився. Після знесення будинку територія була захаращена. Ми власними силами розчистили її, висадили 140 берізок. Мріємо поставити там пам’ятник до сотої річниці з дня народження видатного земляка, зараз шукаємо на кошти, аби реалізувати задумку, – завершує колекціонерка.
Марія МАРТИНЮК
