У народі сосну, що в селі Вежиця Рокитнівського району називають цар-деревом і подейкують, настій на її вітках здатен позбавити від багатьох хвороб. Місцеві жителі переконані, дерево має небесного покровителя, який охороняє його. На підтвердження своїх припущень, розповідають кілька містичних історій, пов’язаних із сосною.
– За легендою, ця сосна росте у селі споконвіків, а про її лікувальні властивості стало відомо у період польського поневолення. Ніби то, один польський пан віз дочку до знахарів. Дівчина постійно хворіла, а лікарі не могли побороти недугу. Дорога була неблизькою, тож заночували в дорозі під вітками розлогої сосни. Тієї ж ночі пану наснився старець у білій свитині й розповів, що дитина обов’язково видужає, якщо її поїти відваром із віток цього дерева. Коли ж дівчина повністю оздоровилася, поляк повернувся і збудував біля сосни капличку, – розповідає місцевий житель Павло Кузьмич. – З тих пір її стали називати цар-деревом, сюди потягнулися люди.
Самі ж селяни до чудодійних властивостей сосни ставилися скептично. Тих, хто приїжджав до неї молитися, вважали дивакуватими, аж поки самі не переконалися у її могутності.
– Одного року ми з чоловіком міняли паркана і вирішили розширити подвір’я. Між деревом і нашим двором пролягала дорога, якою вже давно ніхто не ходив, пригородили її собі, – пригадує пані Надія, будинок якої збудований навпроти дерева. – Наступної ночі моєму чоловіку Івану наснився сон, ніби він обрубує жердки, а навпроти нього стоїть чоловік із закривавленими ногами тай каже, що споконвіку тут стоїть, а ми до нього підступаємося.
Тепер тут бувають люди навіть із-за кордону. Моляться, просять здоров’я, в подарунок цар-дереву приносять квіти, хустки, стрічки гроші… З собою беруть частинку помічного дерева. Обходимо сосну по колу – обдерта кора, обламані гілки. Чи то від часу, а чи від рук людських, сім років тому вона загинула. Проте, запевняють місцеві, міці свої не втратила.
Повз на велосипеді проїжджає селянин, цікавиться, з якої бідою приїхали сюди. Дізнавшись, що ми журналісти, ділиться історією свого покійного сусіда. Чоловік повісив на дереві шпаківню і, аби птаха змогли залітати до неї, обрізав кілька розлогих гілок. Йому наснився сивий старець і попросив її зняти, бідкався, що він і так йому руки обрубав. На нічне видіння селянин не звернув уваги. Незабаром він тяжко захворів, а незадовго помер.
– Це дерево відрізнялося із поміж інших надзвичайною пишністю. Воно й справді має якусь надзвичайну силу, – запевняє чоловік. – Якось у нашому селі стояла велика засуха, дощу не було майже пів літа. Після того, як біля дерева помолився священик, вже наступного дня задощило.
Марія МАРТИНЮК
