Люди закохуються, заручаються, одружуються, а в знак вірності та любові обмінюються обручками. Щороку на Рівненщині реєструють сотні шлюбів, і сотні каблучок із прилавків ювелірних магазинів «переселяються» на безіменні пальці молодят. Чим є обручка для рівнян зараз – символом сімейного життя чи просто модним аксесуаром? Відповідь на це запитання шукали в священиків, психолога та продавців ювелірних магазинів. Що з цього вийшло – читайте далі.
Мода на обручки
Звичай обмінюватися «священними кільцями» існує із давніх давен. Тоді обручкам приписували ледве не магічні властивості та берегли їх як сімейну реліквію. Змінюються часи, ментальність людей, а традиція обмінюватися обручками залишається незмінною. Щоправда, шлюбні колечка поступово почали втрачати своє «канонічне» значення і перетворюnалися на стильні прикраси.
Нині вибір обручок вражає. Якщо ще кілька років тому молодята задовольнялися звичайними золотими чи срібними кільцями, то зараз вибір став доволі широким, на будь-який смак та гаманець. До того ж, самі молодята шукають модні й ексклюзивні обручки.
За словами продавця одного із ювелірних магазинів Рівного, золоте кільце – це класика, яка досі користується великою популярністю у наречених. Зараз молодята традиційно віддають перевагу золотим каблучкам з червоним відтінком (він досягається за рахунок додавання міді). Успіхом також користується біле золото.
Менш популярним та ексклюзивним варіантом вважається платина – найміцніший з металів, і тому молодята йому приписують властивості зберігати міцну любов. Це задоволення не з дешевих.
Окрім того, доволі популярними є обручки із коштовним камінням. Діаманти тут є фаворитами, оскільки вони не тільки найкрасивіші і найдорожчі, але й найбільш міцні.
Рубіни та сапфіри не надто поступаються діамантам в міцності. А такі камені, як, аметист і аквамарин – надто м’які і не підходять для того, щоб прикрашати обручку, яку носять щодня.
Обручка – символ шлюбу, а не запорука щасливого сімейного життя
Носіння обручок – однин з найдавніших і, напевне, найбільш поширених звичаїв. Нині важко сказати, де бере початок ця традиція. За легендами, обручка – символ завершеності. Побутує суспільна думка, що чоловік без дружини, або жінка без чоловіка живуть неповним життям. А одружившись, стають єдиним цілим, пояснюють психологи.
Обручка є не лише ювелірною прикрасою, а й кажуть психологи, уособленням шлюбу.Та нині вона швидше сприймається як модний аксесуар, а не символ сімейного життя.
Також психологи вважають, що обручка нерідко «виказує» сімейні проблеми й інколи може чимало розповісти про особливості характеру свого власника.
Як пояснює лікар – психіатр сімейної консультації Василь Галябар, обручка є символом шлюбу, а не запорукою щасливого сімейного життя.
– Обручка, з психологічної точки зору – це певна форма умовностей, а не біологічно запрограмована необхідність. Але деякі люди схильні наслідувати традиції. Та є й такі, що мають власне бачення щодо цього. Звичаїв дотримуються здебільшого жінки, так би мовити, сповідучи цілу філософію носіння обручки. А для багатьох чоловіків це не є головним атрибутом підтвердження шлюбності, вони вдягають обручку просто, як прикрасу, не надаючи їй особливого значення, – розповідає психолог.
А також додає, що деякі люди через свою професійну діяльность не можуть носити обручку.
– Наприклад хірурги, ковалі, кухарі… Але насправді це не впливає на сімейне життя. Адже обманювати можна і з обручкою, і без. Головне – духовна єдність подружжя. І мені здається, що про обручку чоловік та дружина мають просто домовитися. Важливо, щоб це не стало “яблуком розбрату”. Є така приказка – хай краще буде гречка, аби не суперечка в подружжі. Обручка – це лише символ, а шлюб залишається шлюбом. І, скажімо, якщо я візьму в когось шенель, то відразу стану військовим… На мою думку, зараз обручка перетворилися на модний аксесуар. Люди стали більш сучасні, інтернетні, глобалізовані. Прийнято, тому і носять. А значення обручки залежить від того, що людина сюди вкладає, – зазначає Василь Галябар.
Тих, кого поєднав Бог, не можуть розлучити люди?!
Нині релігійне значення обручки, напевне, у цілому втратило свій сенс. Адже важко назвати священними узи, які, відповідно до статистики, розриває ледь не кожна друга подружня пара. Обмін обручками у знак любові та вірності в сучасному суспільстві, перетворився на звичайне наслідування традицій, визнають священики.
Протоієрей Свято-Георгіївського монастиря Андрій Мельничук розповідає, що традиція носіння обручки пішла з прадавніх часів, ще від Адама і Єви.
– За статутом церкви, чоловіку дається золота обручка, а жінці срібна, – пояснює Андрій Мельничук. – Обручки потрібні для того, щоб молоді люди бачили, що любов, яка їх поєднала, без божественної не може існувати. Бо почуття, яке засновується на матеріальному, земному, як мильна бульбашка, – сьогодні є, а завтра немає. А якщо любов грунтується на божественному, тоді людина пам’ятає свої обов’язки перед сімєю і Богом. Обручка – символ безкінечності, свого роду взаємний союз між Богом і людиною. Тому, шлюбне кільце обов’язково.
А в католицизмі обручка означає єдність та вірність, зазначає настоятель римо-католицької парафії в місті Рівному Владислав Чайка.
– Коли люди обручаються, вони єднаються один з одним і з Богом, присягають на вірність, і тому носити обручку необхідно. Не має значення, з чого вона виготовлена – з золота, срібла чи дерева, головне – щоб матеріал був довговічним. Адже обручка уособлює тривалість любові, – додає він.
На замітку
Натомість лікарі вважають, що обручки можуть бути корисними для здоров’я і позитивно впливати на сексуальне життя. Адже на тілі людини є різні точки, кожна з яких відповідальна за ту чи іншу функцію організму, скажімо, за діяльність серця, печінки, шлунку.
Відтак, точки, які знаходяться на безіменному пальці, пов’язані з роботою ендокринної системи, крижово-куприкової зони хребта і навіть судинами, розташованими в області тазу. Словом, тими органами, що визначають статеве життя. Тому звичайне золоте кільце злегка подразнює “потрібні точки”, тим самим, сприяючи нормалізації природніх процесів в організмі.
Проте існує й протилежна думка, яка стосується винятково чоловіків: золоту обручку шкідливо носити постійно. Це пов’язано з тим, що невразливе для хімічної дії золото все-таки з часом окислюється і виділяє продукти хімічної реакції, які впливають на чоловічі статеві залози і призводять до розладів.
Носити ж чи не носити обручку — кожен вирішує сам. Адже головне те, що вона має уособлювати та яким змістом її наповнює подружжя, переконані одноголосно і священослужитилі, й психологи.
