Буддистську мудрість студенти з Рівненщини пізнавали у важкодоступному монастирі в Карпатах. Так, упродовж трьох днів група студентів-релігієзнавців із Острозької академії пізнавали гостили в будистів. Чим запам’яталася подорож і якою мудрістю ділилися представники древнього віросповідання – у матеріалі порталу “КРАПКА“.
Розташування монастиря монахам підказав… олень
Щоб дібратися до монастиря українських буддистів, потрібно проїхати не одну годину з Івано-Франківська та піднятися пішки на гору. Ніщо надзвичайне не дається легко, переконують будисти.
За легендою, розташування монастиря підказав монахам олень (духа Карпат?), який вийшов на дорогу, коли ті блукали шляхами Карпат по лісовій доріжці с. Кривопілля. Це буддисти розцінили, як знак, розповів Сергій Філоненко – монах Ордену Ніпондзан Мьохондзі.
Саме він привітно зустрів студентів Острозької академії у стінах монастиря. Головний учитель його ордену -японський монах, миротворець Дзюнсей Терасава. Його книги та численні інтерв’ю досить легко знайти в інтернеті. Цей орден наслідує давню традицію школи, яку заснував ще у середньовіччі японський монах Нітірен.
Знайомство з монахами почалося з мантри
Монастир у Карпатах – це дерев’яна двохповерхова хатинка, яка наповнена свіжістю природи та ароматизованих паличок. Знайомство з монахами почалося з мантри, а саме з привітання з господарем оселі буддистів – Буддою у спеціально відведеній для цього кімнаті, що облаштована для релігійних обрядів.
Центральним для їх вчення є Лотосова сутра, а головною ритуальною практикою – читання мантри: Наму Мьо Хо Рен Ге Кьо. Звучить вона зранку та ввечері. Її наспівування має певний заспокійливий характер. Високо на горі, поринувши у світ мантр і звуків природи, студенти кажуть, що відкрили щось близьке, раніше невідоме в собі.
Життя буддистів – молитва та праця
Життя буддистів доволі просте – молитва та праця. Проте вони відрізняються ставленням до цих аспектів життя – немає привязанності до матеріальних благ, від яких залежить сучасна людина, як від певної наркотичної речовини.
Буддист-синім (монах), у свою чергу, такої залежності немає, тому проживати у горах, далеко від суспільства з проблемами водопостачання й перемінливими погодними умовами йому не складає великих незручностей.
Звільнення від бажань та більшості спокус цього світу, що так обтяжує та обмежує людину. Саме тому серед вітрів і незвіданих вершин, ці по-справжньому вільні люди, серед страждань життя – моляться за мир і добробут. Вони приймають мінливість нашого існування та всіх речей навколо.
Філософія буддизму веде до нірвани
Монах Сергій Філоненко розповів тонкощі світобачення буддистів. Відкриття власної свідомості, її пізнання, кінцевий шлях – нірвана, відмова від всього земного – це таке незрозуміле, на жаль, людям. Адже зазвичай люди розвивають своє тіло, розчиняючись у своїх таких приземлених бажаннях, забуваючи про свою свідомість. А саме вона є необхідною складовою для повноцінного існування людини серед інших, та перш за все, для самопізнання своєї суті.
Все на світі має свою свідомість, запевняє вчення, тому що все є на світі Будда, він є у всьому і скрізь. Паралель зі знайомим та більш рідним нам християнством – все є Бог.
Міжрелігійний діалог присутній, проте не всі на нього охоче йдуть. Деякі представники християнства, що проживають по сусідству не радо сприймають їх, але більшість прихильно ставляться до нових сусідів. Однак Свідки Єгови не мають жодних кордонів і дістануть будь-кого й будь-де, навіть буддиста на Карпатських висотах. Цим і відрізняється буддизм від інших релігій, їх віряни не нав’язуються, не насаджують свої переконання, вони відкриті до спілкування, проте закриті у своїй вірі. Лише через ознайомчий спосіб, людина сама може вирішити для себе, слідувати буддійським шляхом чи залишатися на своєму.
Сонце розпочинає день і закінчує його
Щодня ми прокидаємось разом із Сонцем та лягаємо спати, коли воно ховається за обрій. Сонце розпочинає день і закінчує його. І то справжній дар, який даний кожному – зустрічати вісника нового дня. Синіму це відомо краще, ніж нам. За ці декілька днів у компанії своїх любих релігієзнавців, жага до знань яких мене просто захоплює, я відчула особливість буддизму по-новому.
Спокій, медитації, мантри й зустрічі з сонцем – повний катарсис, після якого просто не хочеться повертатися у реальність. Щоб описати те, що ти відчуєш там, слів ще не вигадали, проте то вже індивідуально для кожного. Потрібно просто піднятися на гору, де двері буддійського монастиря завжди відкриті. Також потрібно бути відкритим самому для чогось нового, невідомого нам.
Тільки це може привести людину до подолання всіх перепон та стереотипів у спільному діалозі, здавалось би таких різних релігій та світоглядних доктрин. Але варто лише пізнати одне одного і відразу можна помітити, що ми дуже схожі. Всі ми хочемо миру, душевного спокою та чогось вищого, лише варто зробити крок на зустріч цьому, при цьому залишаючись самим собою.
Враженнями від подорожі до монастиря ділилася Олександра ШАПКА
