Різдво Христове – день, коли народився Ісус Христос, відзначають православні християни сьогодні, 7 січня. Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят. У храмах Рівного в цей день відбуваються святкові богослужіння, звучать колядки та слова вітань. Має цей день і свою особливу історію. Як почали святкувати Різдво Христове, чому православна церква відзначає день народження Ісуса 7 січня, а також які традиції Коляд дійшли до наших днів – відповіді на ці та інші запитання у публікації порталу “КРАПКА”.

Різдвяна легенда

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п’ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з’явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка. До речі, саме тих давніх часів сягає традиція виготовляти вифлеємську зірку та прикрашати нею новорічну ялинку.

Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми. День народження Ісуса Христа — найбільш широко шанований день народження у світі. Люди різних соціальних верств, матеріального становища, переконань і поглядів не минають це свято своєю увагою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Коли у храмах Рівненщини відбудуться Різдвяні богослужіння за участі архієпископа Іларіона?

Історія свята

Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, “повороту до весни”.

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Утверджуючи християнство та вчення про єдиного Бога на теренах Київської Русі, перші отці церкви переосмислили язичницьку атрибутику у християнському контексті та зберегти у церковній традиції чимало з того доброго та істинного, що існувало в язичництві. Зокрема – сільськогосподарський хліборобський календар, який багато в чому був розроблений ще в язичницькі часи. Таким чином, в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного, хліборобського, року отримав новий, християнський зміст, як Різдво, свято народження Божого Сина, Спасителя світу.

Відповідним чином була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва були замінені на молитви й обряди прославлення і прохання до Всевишнього, щоб у наступному році він дав людям добрий урожай. Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений в плані символіки і обрядовості, але по суті залишений без змін, звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які згідно православного вчення за свої добрі вчинки, зокрема відносно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників. Так само як на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола. На Святому Вечорі властиво зосереджується взагалі головна увага свята, і на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів та знайомих з відповідними розвагами та забавами.

Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У IV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність у святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем. У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід’ємною частиною нашої культури.

Коли народився Ісус Христос?

Питання про народження Ісуса Христа не є новим ні у християнській літературі, ні в наукових колах, що явно пояснюється важливістю цієї події для усього людства, пояснює кандидат богословських наук, ректор Рівненської духовної семінарії, протиєрей Віталій Лотоцький.

– Центральність цієї події вказує той факт, що сучасне людство починає своє літочислення із Різдва Христового. Таким чином, ця подія тісно пов’язана із поняттям про час і літочислення. Та на деякі дати народження Ісуса вказують й історичні документи.  Йдеться про перепис (майна), дати життя Ірода, прокураторського правління Понтія Пілата, правління імператора Тіверія (Тіберія) та інші. Про перепис також згадує Йосиф Флавій у Єврейських древностях, твір якого є важливим історичним джерелом нехристиянського походження про перших християн. Розрахунки, покладені в основу нашої ери, були зроблені в 525 р. римським монахом, папським архіваріусом Діонісієм Малим, який спирався на дані Хронографічного збірника 354 р. В цих збірках народження Ісуса віднесено до року консульства Гая Цезаря і Емілія Павла, тобто на 1 рік н. е. Запис у Хронографі 354 р. має наступний вигляд: Hos cons. dominus Iesus Christus natus est VIII Kal. Ian. d. Ven. luna XV («При цих консулах Господь Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п’ятницю 15-й місяця»). Пізніші дослідники знайшли, що та дата помилкова – Христос народився на 5 чи 6 років раніше, між 748 і 749 р. римського літочислення, як на те вказує рік смерті Ірода І Великого (+ 4 до н. е. – тобто 748 Ab Urbe condita) та астрономічні підрахунки, які врахували також згадку про затьмарення місяця, про яку говорять тодішні історики, – каже Віталій Лотоцький.

Окрім того, за його словами, Діонісій Малий прийняв за рік народження Христа 533-й від створення Риму як такий, що дозволив хоч би приблизно узгодити описані в Євангеліях події з історичними документами.

– У той рік 25 грудня (Різдво) припало на неділю. (Вірогідно, схожими міркуваннями керувалися в мусульманському світі, за початок своєї ери визначивши 16 липня 622 року, яке припало на п’ятницю – священний для мусульман день). У Західній ж Європі літочислення, запропоноване Діонісієм, стали запроваджувати вже в VI ст., до ХІХ ст. воно охопило весь християнський світ. Пасхальні таблиці, розроблені в 525 р., до 1582 р. використовувалися як Західною (католицькою), так і Східною (православною) Церквами. А Православна Церква користується ними і зараз. Слід звернути увагу, що Православна Церква традиційно звертає увагу, на умовність дати Різдва, але разом з тим її важливість у розробці плану богослужінь на протязі року і розрахунку пасхалії. Також слід звернути увагу, що юліанський календар був розроблений ще до народження Ісуса в 46 р. до Р.Х. імператором Юлієм Цезарем за участю олександрійського астронома Созігена, – каже протиєрей.

Повернемось до питання про встановлення року народження Ісуса Христа.

– По-перше, народення Ісуса відбулось в роки царювання Ірода Великого, батька Архелая. До нас дійшли детальні описи життя Ірода Великого у творах філософа Філона Олександрійського, близького родича останнього царя Юдеї (+50 p. н.е.), видатного юдейського історика Йосифа Флавія (37-95 pp.) та в римських офіційних хроніках. Ірод помер у 750 р. від заснування Рима після місячного затемнення в ніч з 12 на 13 березня і перед юдейською пасхою, що відзначалася тоді 12 квітня. А оскільки він, за повідомленням Євангелія від Матфея, наказав убивати дітей від новонароджених до двох років, то можна припустити, що Ісус Христос народився між 6 і 4 р. до н. е. По-друге, важливим пунктом для визначення року Різдва Христового є повідомлення в Євангелії від Луки народження Ісуса Христа пов’язується з «наказом імператора Августа про перепис по всій землі» й уточнюється, що «це був перший перепис у часи, коли в Сирії правив Квіріній». Далі читаємо, що перепис вимагав від кожного йти записуватися в те місто, де народилися його батьки. Названий батько Ісуса Йосиф змушений був піти у Віфлеєм, де 1020 років тому народився його далекий предок — цар Давид. До того ж Квіріній став правителем (прокуратором, губернатором) Сирії у 6 р. н. е., тобто через 10 років після смерті Ірода Великого. А за царя Ірода Юдея була самостійною державою, і декрети Августа про перепис населення на неї не поширювались. За своєю ініціативою Ірод перепису проводити не міг, бо юдейська релігія суворо забороняє це. Після смерті Ірода Великого Юдея втратила свою державну самостійність і перетворилася на провінцію Римської імперії. Протягом 2-3 pp. н. е. римська влада примусила юдейських вельмож і достойників виголосити й підписати клятву на вірність Батьку Вітчизни (Pater Patriae), тобто Августу. Йосиф Флавій відзначає, що 6000 фарисеїв відмовилися принести клятву імператору і що їх за це ніхто не покарав. Разом з тим римські власті зобов’язали жителів Юдеї сплачувати річний податок; збирати його доручили митарям (податковим інспекторам) з юдеїв. Можливо, автор Євангелія від Луки вважав «переписом населення по всій землі» саме ці підписи, які засвідчували вірнопідданість та оподаткування?, – каже він.

За часів Августа по всій Римській імперії проводилося три переписи населення: в 28 р. до н.е, у 8 р. до н.е. і в 14 р. н.е, нагадує протиєрей.

– Жоден із цих років і близько не підходить до дати народження Ісуса Христа. До того ж за наказом Августа переписували тільки тих, хто мав римське громадянство, яке надавалося вельможним інородцям як виняток і лише за особливі заслуги. Чимало ж вчених пропонують визначити рік народження Ісуса Христа за появою на небі Віфлеємської зірки. В Євангелії від Матфея пишеться, що народження Христа супроводжувалося появою на небі яскравої зірки, за якою «східні чаклуни» дізналися про народження у Віфлеємі Спасителя і прийшли йому поклонитися. За сучасними дослідженнями відомих астрономів і богословів збіг траєкторій планет Сатурна, Юпітера та Марса відбувся в 7 р. до н. е. , а в 3 р. до н. е. — Юпітера з Венерою та яскравою зіркою Регулус. Сучасні богослови не допускають, щоб східні (мабуть, перські) чаклуни-мудреці могли переплутати «парад» планет із зіркою, тим більше, що справжня зірка чи планета не могла зупинитися над будинком, де перебував Ісус Христос. Свт. Іоан Золотоуст стверджує, що явлення зірки на небі і її хід по небу до того місця, де народився Месія Ісус, було явленням ангела Божого. Так, явлення зірки на небі не може бути точкою у питанні про рік народження Ісуса Христа. Таким чином, враховуючи різні точки відліку можна визначити різний рік народження Ісуса від 747 до 754 р. від заснування Риму. А по відношенню до святкування нового року від Різдва Христового або після нашої ери безумовно зрозуміло, що ми сучасне літочислення ведемо на кілька років наперед від справжнього року Різдва Ісуса Христа. Проте незнання точного року народження Ісуса чи святкування точного дня для відзначення Різдва Христового не може применшити великої ваги і значення події Віфлеємської стайні, коли на землю прийшов Богом обіцяний Месія. Різдво Христове на віки відкрило людям благодатну дію віри, надії та любові. Отже, святом Різдва ми відзначаємо не точну в часі історичну дату, хоча історичність постаті Ісуса Христа не викликає ні у кого жодних сумнівів, а святкуємо саму подію Різдва Христового, воплочення бога Слова, – пояснює протиєрей.

Коляда

Унікальною українською традицією є колядники. Усі три дні святкування супроводжуються співами колядок.

Готувалися до колядування заздалегідь — виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана — хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали. Крім того, він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг — білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Коли свято наближається: тексти оригінальних колядок для рівнян

Вертеп

Давню традицію має й український звичай від Різдва виступати з вертепом. Є підстави думати, що вже в XVII-му столітті українці виставляти на Різдво вертепну драму — це був загальновідомий і по всій Україні поширений звичай.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Вертепи Рівного: де цьогоріч можна відчути дух Різдва?

Різдвяні традиції: чого  не варто робити на свято

Згідно із церковною традицією, 7 січня можна снідати лише після того, як сім’я повертається із церкви.

Різдво вважають святом милосердя, тож не можна відмовляти нужденним у милостині. Своєрідною милостинею є і подяка колядникам, тому не реагувати на цей спів також не можна. Також у цей день заборонено лихословити і сваритися.

Як і в більшість православних свят у Різдво забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті та робити іншу фізичну роботу. Ну, і народження Христа слід зустрічати охайними, не можна святкувати у старому, брудному одязі.

Та все ж найкраща традиція та цінність Різдва – проводити час з родиною. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції і насолоджуйтесь цим святом.

Більше тематичних публікацій – у нашій рубриці “Рівне новорічне”. Налаштовуйтеся на святкову хвилю разом із порталом “КРАПКА“! Щасливих свят і лише добрих новин!

Новини партнерів