Член Спілки ветеранів АТО Рівненської області, а в минулому командир батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Микола Капінос написав заяву до Держгеокадастру Рівненської області на отримання земельної ділянки площею 0,3512 га для ведення особистого селянського господарства у Великожитинській сільській раді Рівненського району Рівненської області. Ще один його близький товариш по Спілці претендує на отримання там же 0,296 га землі на ці ж цілі.
Як пише сайт “Чарівне.інфо“, все б нічого, якби не той факт, що ці обидві землі – це єдині під’їзні шляхи до 51 ділянки у тому масиві, деякі з яких належать іншим учасникам АТО. Тобто якщо Микола Капінос з побратимом отримає у власність ці дороги, то власники інших ділянок не матимуть жодного під’їзду до них. (див. фото нижче).
Не секрет, що держава не балує наших учасників АТО, а тому більшість з них змушена отримані від держави ділянки продавати, аби на виручені кошти мати можливість прогодувати свої родини. Втім, якщо ділянка не має до себе під’їзного шляху, то вона одразу суттєво падає у ціні.
У таку ситуацію, зокрема, потрапили АТОвці, члени Спілки учасників АТО Млинівського району, які вже отримали у тому масиві земельні ділянки. Відтак, може скластися ситуація, що в разі отримання дозволу на приватизацію цих доріг, вони опиняться у скрутній ситуації і будуть позбавлені будь-якої можливості добратися до своїх ділянок.
Як з’ясувалося, голова Великожитинської сільської ради Людмила Хома дивним чином погодила надання дозволу на приватизацію цих обох доріг Миколою Капіносом та його товаришем. При цьому, за словами самих АТОвців, вона жодної згоди на виділення інших земельних ділянок у тому масиві не давала. АТОвці підозрюють, що вона планувала ці землі передати своїм працівникам сільської ради та іншим високопосадовцям області.
Відтак, довідавшись про приватизацію єдиних під’їзних шляхів у масиві, голова Спілки АТО Млинівського району Юрій Кірись разом з побратимами, деякі з яких, до слова, навіть несли службу в зоні АТО в тому числі й під безпосереднім керівництвом Миколи Капіноса, домовились з ним про зустріч, аби спільно знайти якесь рішення у цій ситуації та врегулювати її.
Зокрема, на зустріч до члена Спілки ветеранів АТО Рівненської області разом з Юрієм Кірисем прийшли Олександр Чумак, який в 2013 році служив під керівництвом Капіноса в 29-му окремому розвідувальному батальйоні та демобілізований в липні 2017 року через отриману траму, та Роман Калько, який колись також служив під керівництвом Капіноса, колишній боєць 130-го окремого розвідбатальйону, отримав бойове поранення в зоні АТО та нині має інвалідність 2-ї групи.
Хлопці під час розмови пояснили, у яку ситуацію їх поставить Микола Капінос зі своїм товаришем в разі приватизації доріг. АТОвці кажуть, що дуже розраховували на розуміння та підтримку свого колишнього керівника і що той в результаті відмовиться від тих абсурдних ділянок і обере собі іншу, яка не створюватиме нікому проблем. Втім, їхні очікування, очевидно, не справдилися, натомість вони лише розчарувалися у його діях і словах.
Під час зустрічі Микола Капінос заявив, що насправді йому не потрібна та дорога, просто він таким чином хоче провчити працівників рівненського Держгеокадастру, з якими у нього віднедавна виник конфлікт через непорозуміння у процесі видачі земельних ділянок для учасників АТО. Втім, у Держгеокадастрі кажуть, що конфлікт вже вичерпано, адже вони досягли консенсусу в цьому питанні з АТОвцями. Та очевидно, Микола Капінос так не вважає та тримає на працівників установи образу.
Коли хлопці висловили думку, що вони через його війну з Держгеокадастром стають заручниками і жертвами ситуації, Микола Капінос сказав, що вони не постраждають, та яким саме чином цього можна буде досягнути сказати конкретно так і не зумів. Лише додав, що вони тут ні до чого і в усьому винен Держгеокадастр.
Коли ж хлопці спитали, що він робитиме у разі, якщо отримає дозвіл на приватизацію тієї земельної ділянки, він сказав, що зробить найкоротшу у світі платну дорогу. Ця інформація дуже збурила учасників АТО.
Загалом Микола Капінос кілька разів під час розмови сам собі суперечив. Спочатку казав, що відмовиться від ділянки, бо вона йому не треба, а потім, що зробить там платну дорогу. Спочатку казав, що хоче провчити Держгеокадастр, пізніше – зняти його заступника з посади, а потім, що просто хоче змусити їх працювати згідно з Законом, хоча жодних документальних підтверджень якихось порушень з боку працівників установи немає. Яким саме чином завдяки цій ситуації він планує цього досягти, також жодної конкретної відповіді хлопці не почули.
Хлопці кажуть, що уся їхня розмова звелася до переливання з пустого в порожнє, адже жодної конкретики, як вони зможуть врегулювати цей конфлікт, Микола Капінос так і не надав. Відтак, АТОвці залишилися розчарованими зустріччю.
Замість того, щоб розставити усі крапки над «і», ця розмова внесла ще більше незрозумілості і поставила багато риторичних питань. Зокрема, навіщо було писати заяву на ділянку, яка тобі не потрібна, яким чином отримання під’їзних шляхів зможе провчити Держгеокадастр та які гарантії того, що хлопці, які чесно відвоювали у зоні АТО, захищаючи народ України, не опиняться у ситуації, коли вони змушені будуть платити, аби добратися до власної ж ділянки. Запитань більше, ніж відповідей.
Прокоментувати ситуацію для нашого порталу Микола Капінос телефоном відмовився, вимагаючи особистої зустрічі з журналістом. Лише додав, що усе, що він робить – заради блага учасників АТО, адже він відстоює їхні права.
Учасники АТО з Млинівського району пообіцяли, що слідкуватимуть за цією ситуацією. Окрім того, вони скерували звернення до керівництва Держгеокадастру Рівненської області з метою недопущення суперечностей між учасниками АТО, протиправної приватизації дороги та недопущення виникнення ситуацій, які ганьблять здобуту славу бойових побратимів. Кажуть, що не дозволять своєму колишньому керівникові перетворитися на «хапугу», який лише прикривається минулими заслугами.
До нас в редакцію потрапив аудіозапис розмови Миколи Капіноса з АТОвцями з Млинівщини. Публікуємо частину цього діалогу:
Капінос: – Ви не постраждаєте, якщо ми будемо на зв’язку з Вами. Але моя задача – кинути їх. Мені деякі АТОшники, які вже получили землю, розказували, що до них дзвонили з Держгеокадастру, що нібито я хочу забрати у них цю землю. Ну не смішно?
- Тобто Вам ця ділянка не треба?
Капінос: – Давай, ніби я тобі цього не говорив. Хай Держгеокадастр подумає. Хай вони поступають по Закону. Хай не вважають нас, військових, за лохів. Я написав заяву на виділення землі для ведення особистого селянського господарства. А тепер на, тримай, Дубич, і приймай рішення!
- А якщо вам дадуть цю ділянку? То що тоді?
Капінос: – Ну тоді буде найкоротша в світі платна дорога.
- То виходить, Ви караєте Кадастр, а в реальності покараєте не їх, а нас.
Капінос: – Чого я їх покараю? Ні. Кадастр просто нагло зводить нас лобами. І давайте до закінчення оцього всього процесу не будемо ні в чому один одного звинувачувати, хто кого хоче в чому покарати. Робота тих всіх депутатів, клерків – посварити нас, АТОшників, усіх між собою. Оцього вони добиваються. Я їм цього не дам.От і все. Закінчення усього процесу ще поки немає, тому не будемо заздалегідь про це говорити. Я ж теж не сам. Цим всім займається Спілка. Якщо ви думаєте, що я хочу вам насолити чи своїх всунути – ні. Ми просто хочемо покарати керівництво Держгеокадастру. Було б добре нам усім разом піти туди до Мигаля (начальник Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, – авт.). Ми до нього хочемо піти, про усі порушення йому розказати, щоб він свого заступника Дубича запхав куди подальше і призначив іншого заступника, чистого перед нами, і щоб він працював з АТОвцями. І вже тоді ми прийдемо до висновку. Зараз до відповіді по дорогам я не готовий. Я хочу побачити від них відповідь.
Марина НАЗАРЧУК
