Бути чемними, дотримуватися законів та етичних норм поведінки – такі вимоги перед депутатами Рівненської міськради ставить кодекс етики міських обранців. Хоч і з суперечками та правками, але нещодавно його таки прийняли в Рівному. Для чого потрібен етичний кодекс депутатів, чому його прийняття не всі підтримували та як живеться міським обранцям вже котрий місяць із етичними нормами – читайте далі.
За словами ініціатора такої збірки правил поведінки депутатів, секретаря міськради Сергія Паладійчука, це історичний документ, адже він прийнятий не лише для міських обранців цієї каденції, а й усіх наступних.
– Коли став секретарем міськради, багато спілкувався із колегами з інших міст, відвідував семінари, наради з питань місцевого самоврядування. Так, минулоріч у вересні їздив на збори секретарів міських рад України в рамках Асоціації міст України. Участь у заході взяли майже 30 секретарів міських рад обласних центрів і великих міст України. Тоді побачив, що у багатьох радах є такі кодекси етики. Коли запитав: для чого він потрібен? То у відповідь почув, що це концентрований вигляд законодавчих норм, витягів щодо антикорупційного законодавства, загальних правил поведінки тощо. Тоді вирішив, що варто й у Рівному створити документ, який об’єднає усі законодавчі норми, акти, які стосуються роботи міських депутатів та яким легко і зручно користуватися. До речі, наразі й самі депутати часто плутаються у законодавчих нормах в діяльності, своїх правах, обов’язках, можливостях. Також, як на мене, це своєрідний вияв готовності депутатів міської ради працювати, дотримуючись максимальних критеріїв моральності та етики. Як секретар міської ради вирішив, що нам варто використати такий досвід інших міст і дати можливість міським обранцям в одному документі мати всі правила та норми, які стосуються їх діяльності. До того ж, вважаю, що документ – це своєрідний сигнал рівнянам про те, що міська рада цієї каденції має одностайність і розуміння, що варто працювати в межах кодексу етики, – вважає Сергій Паладійчук.
Більше того, секретар міськради зазначає, що з часу прийняття кодексу етики зі свого боку намагається контролювати, чи дотримуються його норм депутати та аналізувати, чи стає в нагоді така збірка правил і норм.
– Взагалі, з одного боку, є регламент міської ради, яким передбачено, що за системні порушення, некоректну поведінку, депутату можна на це вказати і попросити дотримуватися правил. Це в компетенції комісії з питань законності, етики та регламенту міської ради. Якщо депутат не реагує, то тоді це стає приводом, для так би мовити, публічного засудження. Адже варто зважати й на те, що деякі міські обранці можуть щось робити несвідомо і коли їм казати про це – беруть до уваги. Взагалі інструменти, як вказати депутату на некоректність його поведінки є. І якщо він сам не реагуватиме, то політична сила, яку представляє конкретний міський обранець, буде зацікавлена, аби він її не дискредитував. У свою чергу завдання кодексу етики – нагадувати депутатам про їх моральну відповідальність перед виборцями, – пояснює секретар міськради.
Нагадаємо, коли приймали кодекс етики, деякі депутати виступили проти цього. Хоча зараз і вони визнають, що утиску своїх прав, чого побоювалися, з часу дії документу не помітили.
Тоді проти прийняття кодексу етики активно виступала фракція “Батьківщини” в міськраді.
Як пояснила голова фракції Галина Кульчинська, вона вважає кодекс етики непотрібним документом.
– Норми поведінки та правила роботи депутатів прописані в двох законах – ЗУ “Про місцеве самоврядування” і ЗУ “Про статус депутатів місцевим рад”. Я ж вважаю, що для всіх є закон і його варто дотримуватися, – коментує Галина Кульчинська.
Тим часом депутат Віталій Павелків, який теж не підтримав прийняття кодексу визнає, що жодного негативного впливу від документу на собі з часу його дії не помітив. А те, що не підтримував прийняття кодексу пояснив коротко – “тоді було таке рішення”… його.
У свою чергу Сергій Паладійчук припускає, що небажання приймати документ, який узагальнив те, що міські обранці й так мали би виконувати, мало дещо суб’єктивне забарвлення.
– Думаю, тут зіграли роль певні особистісні моменти. Зокрема те, що міські обранці зрозуміли, що це справді важливий документ і не мали бажання підтримувати ініціативу політичного опонента. Хоча, якщо чесно, конкуренції я у цьому не бачу. Адже якщо зараз, для прикладу, запитати у 100 рівнян, чи має депутат бути коректним у своїй поведінці та висловлюваннях, то всі скажуть – так. Тому тут швидше виникає питання до депутатів, які виступали проти: як можна не підтримувати документ, у якому обумовлюється, що себе треба поводити коректно та правильно? – каже секретар міськради.
Тим часом депутат міськради Богдан Гапяк додає, що кодекс етики має свої позитиви.
– Якщо людина пішла в депутати, то це передбачає, що вона повинна поводити себе належним чином і в побуті, й під час роботи на засіданнях сесій. Тобто це передбачає, що міський обранець має відповідати за свої слова, вчинки та дотримуватися певних норм моральності, етики, законів. Якщо такі правила прописані в одному документі – це навпаки плюс. Взагалі, вважаю,коли людина вихована, то вона й сама по собі поводиться належним чином, – коментує Богдан Гапяк.
