Десятки тисяч українців у день Хрещення Русі під час хресної ходи об’єднала спільна мета – бажання жити в незалежній Україні та мати єдину Помісну Православну Церкву, яка об’єднає у вірі. Долучилися до ходи й жителі Рівненщини. Нині ж архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон розповів, чим стала важливою хресна хода в Києві та яке значення для України має.
– Що ж насправді відбулося? А відбулося остаточне утвердження Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Це відбулося спочатку в нашому серці та в нашій свідомості, бо наша Церква-Матір – Церква Константинопольська чекала поки дочка стане дорослою. І 28 липня ми це продемонстрували. Може, хто не знає, то я нагадаю – напередодні в Києві перебувала важлива делегація від Вселенського Патріарха на чолі з митрополитом Гальським Еммануїлом, який остаточно підтвердив, що процес єднання Української Церкви, узаконення і надання Томосу – це вже подія недалека і вона точно відбудеться, – зазначив владика.
А також додав, що саме цього ми чекали і саме в це ми віримо.
– Але чому сучасні події символічно перегукуються із словами з Євангелії? Бо в багатьох ще з нас, особливо в наших братів, десь на мить може не вистачити віри, та відбувається те саме, що відбулося із апостолом Петром. Він йшов по воді та почав тонути, але Всемогутній Господь, наш Сотворитель, який сотворив нас із любов’ю до нас, не покинув Апостола Петра, а в ту ж мить простягнув йому руку та знову підняв. Так само буде і з нами, й з нашою Церквою. Навіть якщо нам не буде вистачати цієї віри, сам Христос іде нам на зустріч і простягає Свою руку. Він підносить нас у першу чергу з безодні гріхів, в які щодня і кожної миті ми впадаємо. Він очищає наше серце, душу, наповнює нас найбільш святим почуттям, яке перемагає усе зло в цьому світі – любов’ю, і сам Христос утверджує нашу віру, що ми ідемо правильним шляхом, ми йдемо до Нього – нашого Сотворителя, нашого Отця, нашого Бога, – зазначив архієпископ Іларіон.
А також закликав подякувати Богу в молитві за те, що Господь зберіг нашу Державу і ворог уже ніколи нас не захопить, що почув нашу молитву і єднає нашу Церкву, що ми є свідками однієї із найбільших подій, яка може відбуватися у загальноцерковній історії.
– І звичайно, попросімо в Бога миру, любові та єдності. Утверджуймо цю любов у нашому серці. І хоча нас, на хресній ході в кілька десятків разів було більше, ніж наших братів з московського патріархату, пам’ятаймо – вони є. І ще багато є тих, хто не розуміє наскільки це важливо нам бути єдиними. Але дуже багато залежить від нас, бо ми, в першу чергу, Церква Христова. Христос вчить нас любові і ми не маємо права, бодай на мить, проявляти якихось негативних почуттів. Навіть якщо ми бачимо якусь не любов з іншого боку, проповідуймо любов, а найкраще живімо з любов’ю, бо найкраще навчити когось – показати приклад у власному житті. Любімо один одного, підтримуймо один одного, прощаймо один одного. І якщо бачите у когось щось краще, ні в якому разі не заздріть. Тоді сам Бог милує і надалі буде нашим керівником. Дух Святий буде вести кожного з нас до тієї загальної і омріяної мети – до єдиної Церкви, єдиної сильної держави України та до того благоденства, яке вже в недалекому часі чекає на кожного з нас. Робімо це та побачимо кожен чудо на власні очі, – завершив своє слово до пастви владика.
Нагадаємо, 28 липня у Києві з нагоди 1030-ї річниці Хрещення Русі відбулася найбільша в історії України хресна хода та молитва за Помісну Православну Церкву в нашій державі.
