Кандидат у майстри спорту зі стрільби з бойової зброї, багаторазовий призер із волейболу, інспектор професійної підготовки з Рівненщини Олександр Покотило вже шість років після закінчення академії працює в органах внутрішніх справ. Свій інтерес до стрільби називає професійним, і каже що пістолет – незмінний напарник поліцейського.
— Вперше взяв до рук пістолет ще у дитинстві. Батько на той час працював в органах, і ми разом ходили до тиру. Тоді у відділах часто організовували змагання серед дружин та дітей співробітників зі стрільби з пістолета Марголіна. Ми завжди займали призові місця, а тренування для мене були кращими за будь-які дитячі розваги. Та повірте, це був виключно дитячий інтерес: будь-якою ціною влучити у ціль і перемогти.
У дитячі роки Сашко, батько якого працював у міліції, навіть не думав ставати правоохоронцем. Та доля внесла свої корективи і в 2006 році, коли у страшній аварії помирає батько. Учень місцевого коледжу вирішує будь-що продовжити його справу:
– Спортивно-орієнтовано у стрільбу я прийшов під час навчання в Національній академії внутрішніх справ. Як і в будь-якому університеті переважало навчання статичним вправам. Тоді не приділяли значної уваги динамічній, практично-направленій стрільбі. Бо у реальних умовах бойовий контакт відбувається на короткій відстані, а більшість вправ відпрацьовували на відстані 25 метрів, без урахування часу, зовнішніх чинників.
У 2012 році Олександр розпочав службу в міліції, а у 2013 став кандидатом у майстри спорту зі стрільби. Як інспектор професійної підготовки, він щодня тренував десятки правоохоронців, його поведінка з пістолетом вже стала автоматичною. Однак, капітан поліції зізнається, коли у 2017 році проходив службу в патрульній поліції Рівного, на курсах вогневої підготовки з інструкторами Всесвітньої федерації прикладних стрілецьких видів спорту, після перших тренувань кілька днів мав крепатуру, бо стріляв так, як його ніколи не вчили:
– Весь світ розуміє, що зброя – це не загроза. Загроза – людина, яка тримає цю зброю. І якщо ви не знаєте, що має відбуватися з вашим тілом і патроном до того, як ви затисли курок – бійтеся себе. Наші колеги вже давно зрозуміли, що для ефективного ведення вогню поліцейського потрібно готувати морально і інтелектуально. Далі справа за м’язовою пам’яттю та регулярними тренуваннями. Хотілося б, щоб таку школу філософії зброї пройшов кожен. Адже пістолет – завжди залишається напарником поліцейського. Від нього нерідко залежить твоє життя, а ще – життя інших.
Стрільба не єдине захоплення Олександра, чимало призів на полиці з нагородами за участь у змаганнях з волейболу, футболу та легкої атлетики. Родина спортсменів – так відкликаються колеги, коли мова заходить про Покотилів. Мама – кандидат спорту з легкої атлетики, двоюрідний брат Олег – призер України з пляжного та класичного волейболу, дядько – футболіст, а покійні батько та його брат – знані гравці.
