“Ніколи знову”… Ще кілька років тому ці слова звучали, як щось далеке і неможливе… Нині ж, коли свист куль доносить війна, а біль, сльози, розпач оселилися в українських родинах, розуміємо весь жах того, що відбувається. Так, 8 травня, вже п’ятий рік поспіль рівняни разом із українцями в різних куточках держави, відзначають День пам’яті та примирення. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих і дякуємо тим, хто став на захист мирного неба над Україною. Ми пам’ятаємо та йдемо до перемоги, перемоги – ціною життя…

Під час Другої Світової мільйони загинули українців 

Ціна миру сьогодні

Пролита кров, тисячі обірваних життів, десятки тисяч скалічених доль… Найкращі сини України грудьми лягли на її захист. Нині ж імена рівнян, які загинули в неоголошеній війні, викарбувані на пам’ятній стелі, що на вулиці Соборній у центрі міста, а пам’ять про них жива…Тисячі загиблих, сотні поранених і зниклих безвісті, десятки зруйнованих будинків і сімей, які змушені покинути власну домівку – така страшна статистика боротьби за мирне небо над Україною нині. Щодоби в зоні АТО – до десятка поранених українських воїнів, а щотижня – від ворожих куль гинуть наші захисники.

Щодня сотні матерів, дружин, дівчат і доньок моляться, аби їх чоловіки повернулися додому живими та здоровими, з тремтінням у серці переглядають імена поранених і загиблих.

Розчарування у тих, хто це досі не зупинив, поділ на захід і схід, розлучені родини, відчай, пролита кров і надія, яку з останніх сил збирають по крихтах – це ціна, яку сьогодні рівненські, українські родини платять за мирне життя.

І нині, ми більше за все мріємо про “ніколи знову”…

Тепер на наших грудях “розцвітають” маки пам’яті

Червоні маківки – це міжнародний символ пам’яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, алюзія кривавового сліду від кулі, що передає страждання та смерть.

Також ці квіти – символ Дня пам’яті та примирення, який в Україні відзначають із 2014 року. Саме тоді держава вперше приєдналася до європейської традиції відзначення цього дня. Гасло пам’ятних днів було «Ніколи знову», а з 2015 року в Україні його змінили словами «Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Адже ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми не з чуток знаємо, чим обернулися події на сході. І ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю – повинен перемогти.

А червоні маки прийнято розміщувати на одязі зліва, якомога ближче до серця, тим самим безмовно промовляючи: “Ми пам’ятаємо”…