Стрітення Господнє відзначають православні християни 15 лютого. Вважається, що це одне з 12 головних церковних свят. Люди вірили, що саме цього дня зустрічались зима з весною.
Стрітення відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. У цей день, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо — де була зима.
Кажуть, що слово “стрітення” на старослов’янській мові означає “зустріч”, а друге значення цього слова – “радість”.
Саме ж свято Стрітення було встановлено на честь зустрічі немовляти Христа з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною. Старець, коли взяв на руки Христа, сказав, що цей малюк стане Спасителем роду людського. Відтак Стрітення, або Принесення в храм, вважається знаковою зустріччю Старого та Нового Завіту.
Також цього дня освячували свічки і ставили їх у будинку, щоб вберегтись від всього злого. Цілющою була і вода. Її збирали з бурульок і додавали до звичайної води. Люди вірили, що вода лікує рани і оберігає від негативу.
Варто зазначити й те, що християни східного обряду відзначають Стрітення як пам’ять про те, що Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження, де відбулася зустріч зі старцем Симеоном Богоприїмцем. Богослови тлумачать цю зустріч дитини Христа із Симеоном, як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.
Цього дня у храмах відбувається пишна служба, після якої святять воду й свічки. Протягом року такі свічки зберігаються на покуті, а колись їх ще вплітали у дідухи. Адже вони оберігали оселю від бурі, зливи чи смерчу, а ниву – від бурелому чи граду, членів родини – від «злого ока» та хвороб.
У давнину кожен господар мав обов’язково приготувати власну «громничну» свічку й нести її на посвяту. Після повернення зі служби Божої, він запалював її – «щоб весняна повінь не зашкодила посівам і щоб мороз дерев не побив».
Крім цього, такі свічки і зараз дають у руки тим, хто помирає. Люди вірять, що це полегшує передсмертні муки й очищає людину від гріховних вчинків. Ними також обкурюють зляканих дітей.
Вважалося, якою погода буде надвечір, такою ж вона буде і до початку березня. Також у народі вірили у прикмети: якщо з даху на Стрітення капає вода – зима ще затягнеться. Якщо буде сонячно – мають бути сильні морози.
Снігопад – до весни з дощами. Цього дня ворожили. Виставляла тарілочку із зерном на ніч. Якщо буде роса – до врожаю, немає – погана прикмета. Кажуть, що цього дня не можна виконувати важку роботу, крім тієї, яка робиться безкоштовно для блага інших людей. Не бажано вирушати у далеку дорогу. Ще вірили, що цього дня не можна класти гроші на кухонний стіл, бо не буде удачі.
Підготовлено за матеріалами інтернет-видань
