Відсьогодні, з 12 червня розпочався Петрів, або як його ще називають, Апостольський піст. Він починається через тиждень після свята П’ятдесятниці і носить ім’я святих апостолів. Що рівнянам варто знати про піст, чому він має саме таку назву, а також, що можна, а що не варто робити впродовж цього періоду – читайте далі.
Як розповів протиієрей Микола Капітула, назва посту символічна.
– Вона пов’язана, по-перше, з тим, що піст відбувається за прикладом перших учнів Христових. Вони таким чином готували себе до всесвітньої проповіді Євангелія після отримання дарів Святого Духа, тобто – після П’ятдесятниці. По-друге, за сучасним церковним уставом він продовжується до дня святих апостолів Петра і Павла (знову – зв’язок з апостолами). По-третє, встановлення цього звичаю сягає апостольських часів – першого християнського покоління. І до наших днів дійшов пам’ятник ранньохристиянської писемності, відомий під назвою «Постанови святих апостолів». Хоча, текст продовжував коригуватися і доповнюватися аж до III століття, багато викладеного в ньому устави та положення відображають апостольську епоху і містять апостольське вчення, – пояснює священик.
Ще здавна було заведено, що піст тривав до дня святих апостолів. Його період змінювався від півтора до шести тижнів.
Як зазначив протиієрей, це пов’язано з тим, що початок посту залежить від дня святкування П’ятдесятниці (ця дата від року до року «плаває» за календарем), а кінець строго фіксований.
– Подвиг Петрового посту менш суворий, ніж Чотиридесятниця. Тому під час Петрового посту устав Церкви наказує щотижня, по три дні – по понеділках, середах і п’ятницях – утримуватися від риби, вина і масла, в інші ж дні слід утримуватися тільки від риби. У суботні, недільні дні цього посту, а також у дні пам’яті великих святих чи дні храмового свята також дозволяється риба, – веде далі священик.
Встановлення ж Петрового посту відноситься до перших часів Православної Церкви.
– Цей піст заповіданий, щоб оберегти нас від безпечності, в яку дуже легко впасти через довготривалий дозвіл на їжу, яким ми користувалися. Якщо ниву нашої плоті не обробляти невпинно, на ній легко зростають тернина й бур’ян, і приноситься такий плід, який не збирають в житницю, а прирікають на спалення. Тому ми зобов’язані нині з усією ретельністю зберігати те насіння, яке прийняли в наші серця від небесного сіяча, і остерігатися, щоб заздрісний ворог якось не зіпсував дарованого Богом, і в раю чеснот не виросли терня пороків, – завершує отець Микола.
