12 липня православна церква вшановує пам’ять святих апостолів Петра і Павла. Традиція бере свій початок відразу після їх смерті. А місця, де поховали тіла апостолів, стали шануватися першими християнами, як священні. Що рівнянам варто знати про цей день, що можна, а чого не варто робити на свято, та чиїми покровтелями є Петро і Павло – читайте далі.
Ким були апостоли Петро і Павло?
Як розповів диякон Віталій Кузін, Святий Петро вважається покровителем рибалок, мав сім’ю і проживав у місті Капернаумі. Тут, де річка Йордан впадає в Тиверіадське озеро або Галилейське море, Петро вперше побачив Господа.
– Неподалік від Кепарнауму було місце, де Іона Хреститель проповідував покаяння й хрестив людей. Молодший брат Перта – майбутній апостол Андрій Первозванний був учнем Іоана. Саме він за повідомленням Євангелія від Іоана, вирішив познайомити свого брата Петра з Ісусом Христом. Коли Господь побачив Петра, Він відразу помітив його твердий та наполегливий характер і дав йому нове ім’я «Кифа» (означає «скеля») або «Петро», що в перекладається на грецьку як «Петро». З того часу Петро та Андрій стали учнями Христа, згодом були покликані стати апостолам – посланцями Євангелії («благої звістки») для всього світу. Як відомо з тексту Євангелія, Петро був дуже наближений до Христа. У будинку, де він проживав із сім’єю в Капернаумі часто зупинявся Христос, одного разу навіть оздоровив його хвору тещу. Також Петро був не тільки свідком надприродних здібностей та чудес Христа, але сам виявляв бажання відчути на собі Його божественну природу. Наприклад, коли Христос йшов по воді, Петро вирішив йти разом з ним. Апостол став першим із всіх учнів Христа, що перед усіма визнав Його Божественне походження і назвав Богом: «Ти є Христос, Син Бога Живого, – пояснює диякон.
Місіонерський шлях Петра був непростим. А на місці поховання апостола в ІV ст. імператор Костянтин Великий побудував християнську базиліку («царський дім» – так називалися перші християнські храми), яка була тут до 1507 р. Потім на цьому місці був побудований собор Святого Петра, який найвеличнішою архітектурною спорудою світу.
– Тим часом Павло найбільше потрудився серед всіх апостолів, мабуть через те, що спочатку він не був учнем Христа, гонив та переслідував християн. Але до історії Церкви апостол Павло увійшов як «апостол народів», про що він сам говорить. Про життя цього апостола на відміну від інших, відомо дуже багато. Павло походив з єврейської глибокорелігійної родини, мав перше ім’я Савл, очевидно названий на честь першого єврейського царя – Саула. Народився в місті Тарсі в провінції Кілікії у Малій Азії, яке тоді славилося своєю грецькою академією і освіченістю своїх мешканців. Від свого батька він успадкував римське громадянство, це давало юнакові можливість навчатися і очевидно Павло закінчив тут місцеву академію. Далі здобував освіту в Єрусалимі у школі відомого рабина Гамаліїла. Він згадується в книзі Діяння, як юдейський учитель, що відмовився переслідувати християн, потім прийняв хрещення від апостолів Петра та Іоана, та проповідував християнську віру, – зазначає Віталій Кузін.
Також деякий час апостоли недовіряли Павлу, бо вважали його зрадником, каже диякон.
– Причиною стало те, що він вирішив переконати всіх у своєму божественному покликанні і вирушив у місіонерську подорож, взявши собі у помічники та свідки апостола Варнаву та його брата Марка. На період 45-49 рр. припадає перша місіонерська проповідь Павла. Тоді він подорожував з проповіддю центральним Середземномор’я, засновував Церкви та ставив священиків для християнських громад. Завершив свою першу місіонерську подорож Павло в Єрусалимі. Там зібралися всі апостоли на собор для вирішення виконання Закону Мойсея в Церкві. Тут Павло зустрівся з усіма апостолами і переконав їх, що від часу Христа старозавітні традиції не діють в Церкві. Всього згадується про чотири подорожі Павла, – додає Віталій Кузін.
Свято Петра і Павла: традиції дня
Також 12 липня є завершенням літнього посту Петра і Павла, встановленого в пам’ять про цих святих. Він у різні роки може тривати від 8 до 42 днів. Це залежить від того, коли починається піст. Цьогоріч він тривав місяць.
Народна назва свята – Петрів день, скорочено від Дня Петра і Павла. Цей період вважається своєрідною верхівкою літа. Після цього вважадлося, що природа починає готуватися до осені.
Також вважалося, що на день Петра і Павла сонце грає, тобто сяє всіма барвами райдуги. Щоб побачити це диво, молодь вранці збиралася в полі і чекала на схід сонця. Того, хто побачить, як грає сонце, очікує щастя.
Ще на Петрів день плели вінки, гілки дерев, водили хороводи, і починалися петровські гуляння, які тривали до першого Спаса.
Окрім того, в день Петра і Павла не можна працювати, особливо в полі, щоб не потривожити хлібне колосся, і щоб урожай був хорошим. А після свята, вважалося, що починалася пора сінокосу.
