У свої 11 років вона підтягується, уміє стояти на голові, і це їй не зававажає мати довгу косу. Юна модель Олександра Грушицька вже встигла взяти участь у конкурсі краси і талантів “Перлинка Рівного”. Там здобула для себе важливу перемогу – “Фотоперлинка” та стала переможницею інтернет-голосування. Привітав дівчинку подарунковим сертифікатом на інтерв’ю і портал “КРАПКА“. Про свої враження від конкурсу та плани на майбутнє – фотоперлинка поділилася із нашими читачами.
“Перлинка Рівного – це мій перший конкурс краси”
– Олександро, як ти вирішила взяти участь в “Перлинці Рівного”?
– Довго думала і вагалася, чи варто брати участь у цьому конкурсі. Але дуже хотіла. До того часу я вже рік провчилася в “ARTmodels”. Одного разу ми поїхали з “ARTmodels” на родинну зустріч. І Оксана Ігас запропонувала взяти участь у “Перлинці Рівного”. Ми з мамою вирішили: “Скільки того життя?”, бо раніше в таких конкурсах участі не брала і на сцені не виступала. Тому я зраділа, що зможу взяти участь.
– Скільки часу тривала підготовка до конкурсу?
-Ми готувалися впродовж місяця. Іноді ми їхали зранку і поверталися майже вночі. В останні дні, навіть, не було, коли їсти і спати. Але результат того вартий.
– До речі, у вас було спільне дефіле з мамою?
– Так, це був вихід в українських костюмах. Ми готувалися, репетирували, хто за ким іде, як рухається. Кожного року є такий родинний вихід, але щоразу по-іншому. Ми з мамою були одягнені в червоно-білій гамі. У мами була червоного кольору блуза і біла спідниця. У мене – навпаки. Ми костюми спеціально підбирали, нам шили на замовлення. Можна було придумувати, що завгодно.
“Під час конкурсу відчула себе принцесою”
– Взагалі, скільки було виходів?
– Під час першого виходу ми були всі однаково одягнені. Нам шили блакитні сукні з вишивкою, а зачіска — локони. Також ми повинні були мати однакові туфельки. Це було представлення. Ми мали виступити, затанцювати та оголошували наше ім’я. Другий вихід був “Моя фантазія”. Перед тим у нас було жеребування. Я витягнула папірець із ім’ям Олени Семенович — і її нагороджували. Як я вже казала, третім виходом був родинний стилізований. Виходила на сцену я з мамою. А четвертий і останній — це був вечірній вихід.
– Що цікавого було у вечірньому виході?
– Ми були одягнені у вечірні сукні та з вечірніми зачісками. Ми самі шукали вбрання. У мене була біла довга сукня з вишитими червоними квітами. Відчула себе принцесою. Четвертий вихід був з перервою. Ми виступили і готувалися до нагородження. Це було емоційно важко, бо журі десь годину радилися.
– Яким було закулісся конкурсу?
– Між виступами ми мали лише декілька хвилин. Поки ти за кулісами — потрібно було швидко зачіску зробити і перевдягнутися. У мене волосся дуже довге, тому було складно. Вечірню зачіску теж робили перед виходом. Готувалися у гримерці. Що цікаво, в нашій гримерці було чотири Олександри, і я – одна з них.
“Якби в мене був мільйон доларів, я б побудувала притулок для тварин”
– А про що мрієш?
– Хочу стати такою, як мама. А ще я дуже люблю тварин. Якби в мене був мільйон доларів, я б побудувала притулок для тварин. Також я мрію подорожувати і побачити багато країн. Хочу поїхати в Париж. Мрію відвідати Ейфелеву вежу.
– Яким бачиш своє майбутнє?
– Хотіла б спробувати свої сили у конкурсах краси. Адже “Перлинка Рівного” – це для мене перший конкурс. Навіть, думали з мамою брати участь у конкурсах, де оцінюють найдовше і найкрасивіше волосся. Якщо все буде добре, то можливо, спробувала б свої сили ще раз у конкурсі “Перлинка Рівного”.
– Що побажаєш читачам?
– Найперше — це потрібно бути впевненим. Не ставити занадто високу планку. Також варто вміти насолоджуватися життям, брати участь у різних конкурсах — не обов’язково краси. А головне ніколи не падати духом і вірити в себе.
Анастасія БОДНАРСЬКА
