День святого Валентина щорічно відзначають 14 лютого. Цей день сповнений різними різноманітними історіями та легендами його походження. Так, прихильники свята закоханих надають романтичного значення 14 лютого, інші ж – розцінюють його лише з комерційних поглядів. Комерційне свято чи ні, а ось валентинок, різноманітних романтичних дрібничок та різноманітних виробів у формі серця напередодні свята в Рівному почали продавати в рази більше, ніж в інші періоди року. Що рівнянам варто знати про День закоханих і які традиції пов’язані з цим святом у різних країнах світу – читайте далі.
Історія свята
День всіх закоханих, або ж День святого Валентина – це не лише свято романтики, кохання та ніжності. Як повідомляють різні джерела, свято оповите багатьма легендами і ніхто достеменно не знає, чи існував святий Валентин і чи справді він вперше подарував коханій романтичну валентинку. Згідно з однією легендою, у 269 році н.е. римський імператор Клавдій II прагнув завоювати весь світ, однак для здійснення всіх наступів йому доводилось збирати міцну армію. Оскільки сімейний інститут утримував чоловіків від військової служби, імператор видав указ про заборону одруження під час військової служби.
Та молодий священик Валентин, який ще займався природничими науками та медициною, не слухав наказів Клавдія II і таємно від всіх вінчав закоханих. Коли імператор довідався про це, то засудив Валентина до смертної кари. І під час очікування виконання смертного вироку, Валентин у в’язниці закохався в сліпу дочку тюремника Юлію і зцілив її.
Перед стратою він залишив їй прощальне послання і підписав його як “Твій Валентин”. Саме з цим неймовірним моментом та виявом любові пов’язують і появу Дня всіх закоханих, і звичай дарувати валентинки. Священику відрубали голову, а пізніше Валентин був канонізований католицькою церквою. У 496 році Папа Римський Геласій I оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
День Валентина: світові традиції
Американці на День святого Валентина вітають не тільки коханих, а й усіх друзів та близьких (мабуть варто взяти з них приклад 😉 ). А на початку 10 століття тутешні чоловіки дарували своїм обраницям марципани, які на той час були досить дорогим задоволенням. Кондитери підхопили цей тренд і запропонували покупцям на вибір різноманітні ласощі з привітаннями до свята. Першими були червоно-білі карамельки. Далі з’явились коробки у формі серця. І так традиція поступово дійшла і до наших днів.
Досить цікавий звичай існує в Канаді. Якщо вірити розповідям, 14 лютого жінка може зробити пропозицію своєму коханому. Якщо ж він відмовиться від такого “подарунку”, то може отримати штраф або й до в’язниці потрапити. Очевидно, цього дня деякі чоловіки тікають світ за очі, аби навіть не потрапляти жінкам на очі 🙂 Хоча така доля оминає декого, а саме: одружених, тих, хто вже знайшов своє щастя з іншою, або тих, хто погодився на пропозицію своєї коханої.
У Британії прийнято дарувати жінкам червоні троянди (втім, мабуть, не тільки в Британії). Цікаво, що у відповідь ви можете отримати яблуко як символ кохання і краси.
Та найвеселіше, що роблять британці в цей день – надсилають валентинки своїм домашнім тваринкам, особливо якщо це кінь або собака (ну дуже вже їх люблять), а ще купують спеціальний корм у вигляді сердечок. Що ж, можливо нам важко зрозуміти таке ставлення до друзів наших менших, але погодьтесь, це доволі мило. Цікаво лишень як тваринки читають зізнання в коханні від господарів 🙂
Якщо зануритись в давніші часи, колись в Англії існували й інші традиції до Дня всіх закоханих. Дітей, для прикладу, одягали як дорослих і ті бігали від хати до хати, співаючи пісні про Валентина (таке собі валентинівське колядування). За це малеча отримувала солодощі та кілька монеток. Хоча подейкують, що англійські дітлахи і зараз можуть утнути щось подібне. Жителі Уельсу вирізали з дерева “ложки кохання”, прикрашаючи їх ключами, замками і сердечками. Це був спосіб сказати “Ти знайшов ключі до мого серця”.
У японців все як завжди “не так як у людей”. Представники сильної половини людства отримують тут більше подарунків, ніж жінки. При цьому в них є спеціальний шоколад “хонмей” – дарувати його можна тільки особливому чоловіку, як то кажуть, “тому єдиному”. А ще тут проводиться щорічний конкурс на найголосніше зізнання в коханні. Хлопці та дівчата виходять на спеціальну сцену і чимдуж викрикують вітання коханій людині. Ось така ось дивина 🙂
Францію не дарма називають “країною кохання” – саме французи першими почали вітати один одного у віршованій формі. Тут прийнято дарувати на День Валентина дорогоцінні прикраси або біжутерію, а ще шоколадні мусси, еротичну білизну, йогурти рожевого кольору, солодощі-сердечка, лотерейні квитки (?!) і романтичні подорожі на двох.
Німці зрадили романтичним традиціям. У них святий Валентин – перш за все, покровитель психічно хворих. Саме тому 14 лютого всі психіатричні лікарні прикрашають червоними стрічками.
Жителі Ісландії запалюють багаття на честь Валі – сина Одіна, хоча саме свято теж символізує любов. Дівчата одягають хлопцям на шию вуглики, а ті у відповідь дають дівчатам маленькі камінці – вважається, що для розпалення багаття потрібна іскра, яка з’являється від тертя каменю об камінь.
В Італії 14 лютого вважають “солодким днем”, адже головним подарунком є саме солодощі. Дуже популярним варіантом є “Baci Perugina” – горіхи, вкриті шоколадом. В кожній такій цукерочці можна знайти маленьку записку з висловами про кохання кількома мовами. При цьому дарують їх виключно коханим. Колись в давнину італійці святкували в цей день свято весни, а тому всі дійства відбувались на відкритій місцевості: молодь збиралась в альтанках і садах, насолоджувалась музикою і поезією. Потім були довгі прогулянки мальовничими місцинками з коханим/коханою. В італійському Турині молодята оголошували про свої заручини саме 14 лютого. Та з часом ці традиції відійшли в минуле.
Як виникли валентинки?
Вважається, що звичай з валентинками з’явився саме завдяки святому Валентину. Однак найдавніше привітання до Дня всіх закоханих, відоме в наші часи, – це вірш, створений в 1415 році герцогом Орлеанським. Перебуваючи в Лондонському Тауері, він, очевидно, намагався якось розважити себе і почав писати дружині валентинки.
Перші валентинки створювались власними руками. Найталановитіші писали акровірші, в яких перші літери кожного рядка утворювали слово – ім’я коханої/коханого. Трохи згодом в Британії вирішили полегшити завдання людям і почали друкувати збірки віршів – хлопці та дівчата вибирали найкращі та переписували їх у валентинку. З цього і розпочалось виробництво валентинок в промислових масштабах. Ця ідея виникла в американки Есетр Хауленд. Лише за рік вона продала листівок на суму 5000 доларів.
Та, як би там не було, портал “КРАПКА” бажає вам, аби ви завжди кохали і були коханими, а приємні дрібнички були буденною нормою у вашому житті, а не скромним винятком у День Святого Валентина 😉
