Сторона захисту обвинуваченого жителя Рівненщини, який позбавив життя двох знайомих, подала апеляцію на вирок суду першої інстанції. Утім, ні апеляційний, ні касаційний кримінальний суд Верховного Суду України його не змінив.
Нагадаємо, 5 листопада 2016 року в селі Лозки Володимирецького району до будинку 61-річного чоловіка навідалися 36-річний односелець та 43-річний житель Вараша. Під час спільного розпивання алкогольних напоїв між чоловіками виникла сварка, в ході якої наймолодший з них, накинувши мотузку на шию господаря, ножем наніс в шию та потилицю не менше чотирьох ударів. Так само нападник вчинив з іншим знайомим, завдавши йому не менше двох ножових поранень у шию та грудну клітку. Смерть обох чоловіків настала внаслідок масивної крововтрати.
Під час огляду місця події поліцейські помітили, що в оселі все було прибрано, вимита підлога та жодних ознак застілля. Це свідчило, що вбивця ретельно приховував сліди злочину. Ганчірку зі слідами крові, якою прибирали, знайшли у грубі. Закривавлений ніж поліцейські виявили неподалік села у ямі, закинутій сміттям.
Слідчі повідомили 36-річному жителю села Лозки про підозру у вчиненні умисного вбивства двох осіб, а суд його взяв під варту.
Під час допитів і слідчих експериментів підозрюваний свою вину в умисному вбивстві двох осіб не визнавав та увродовж досудового розслідування давав суперечливі покази. Однак його вина в інкримінованому йому злочині була доведена зібраними у провадженні матеріалами досудового розслідування.
Кузнецовський суд 18 вересня 2017 року призначив обвинуваченому відповідно до пункту 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України покарання у виді 15 років позбавлення волі позбавлення волі. Утім, сторона захисту подала апеляцію на винесений вирок, який постановою суду залишено без змін.
Захисник обвинуваченого звернулася до суду найвищої інстанції — касаційного кримінального суду Верховного Суду України та просила скасувати вирок, закрити кримінальне провадження щодо підзахисного, у зв’язку із невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді та вичерпанням можливості їх отримати.
Але вирок судді залишили без змін, зобов’язавши лише перерахувати строк ув’язнення: один день перебування під вартою рахувати два дні позбавлення волі.
Відтак найближчий десяток років уже тепер 38-річний чоловік проведе за ґратами.
