Неодноразовий учасник творчих колаборацій у Рівному, яскравий представник родини «Едельвейсу», молодий хореограф Дмитро Вітрик розповів кореспонденту сайту «КРАПКА» про своє життя і чому воно нерозривно пов‘язане з танцями.
Відразу хочеться познайомитися з цією людиною, еге ж бо!? Зараз він відомий танцюрист, хореограф мистецького об’єднання «Едельвейс», а за освітою – товарознавець у митній справі. Творча особистість, для якої не існує перепон, де відточувати свої хореографічні «па». Так він каже сам, а свої слова підтверджує відповідними фото:
– Як ти познайомився з мистецтвом танцю?
– Познайомився я з хореографією у дитинстві – оскільки два моїх старших брата займалися танцями. А саме танцювати в мистецькому об’єднанні «Едельвейс» я розпочав пізно – з 11 років. Відтоді закохався у це мистецтво, і ця любов на всі 100 відсотків стала взаємною.
– Танцюєш ти вже 11 років, правильно? І нещодавно тобі довірили і викладати хореографію у діток-«едельвейсиків». Які емоції у тебе викликало так зване «підвищення»?
– Тепер я вже не просто Дмитро, а Дмитро Анатолійович. Було незвично, що до мене батьки наших «едельвейсиків» звертаються на ви (сміється, – авт.). Це означає повагу. Я викладаю у діток віком від 4 до 7 років. Коли вперше проводив заняття у своєї групи, то стало зрозуміло – це вже відповідальність. Відповідальність не лише за те, що ти робиш, а й за цих 50 діток, яких ти хочеш навчити новому. Взагалі, коли ти починаєш робити щось нове, то з’являється страх, і це нормально. Та ми з дітками «полюбилися» один одному. І для мене особисто викладати в «Едельвейсі» – це значний крок вперед. Відкриюся: дуже хочу, щоб мої вихованці мене перевершили.
– Танець для кожного хореографа та митця означає щось своє, сокровенне. Що для тебе ця матерія?
– Це життя. Однозначно, повторюся, танець – це не просто вагома частина мого життя, він і є моїм життям. Танці, в першу чергу, виховують твій характер. Танець – це заспокійливе у будь-якій ситуації. Танець – це почуття. Депресію і радість я показую своїм тілом. В танці – вся моя життєва енергія.
– Ти нерозривно пов’язаний із величезною родиною «Едельвейсу». Що означає для тебе колектив?
– Ви правильно сказали – родина «Едельвейс». Бо насправді так і є. «Едельвейс» – це рідні люди. Вони мене виховали. «Едельвейс» – це такий собі духовний світ, в якому панує любов, підтримка, дружба. Ти не просто тут танцюєш, ти відпочиваєш душею. Така тепла атмосфера у колективі створена завдяки нашій Людмилі Петрівні Супонькіній, яка заснувала «Едельвейс», і продовжують реалізовувати тепер її надбання чудові і надзвичайно талановиті доньки Олена Присяжненко та Валерія Супонькіна-Лагнюк. Цьогоріч ми святкували 30-річчя колективу. Також величезна подяка моїй партнерші – Інні Лагнюк, яка підтримує не лише під час танцю, а й в житті.
– Назви три речі, які потрібні, щоб стати успішним танцівником?
– Це бажання, терпіння та величезна праця.
– Зараз ти поєднуєш свою роботу хореографа із ще одним заняттям – працюєш у кафе морозива «Mio Gelato». Як вдається все встигати?
– Для людини, яка хоче танцювати, і час, і місце, і можливість – знайдуться завжди. Саме так, зараз я працюю у закладі, де ви можете спробувати смачне морозиво і випити кави. І в контексті цього, поспілкуватися зі мною. Буду радий всіх бачити!
– Знаю, що тобі пропонують роботу танцівника і за межами України. Чому не погоджуєшся?
– Я працював рік у Китаї танцівником. Це дуже крута можливість. Це величезний досвід. Але я повернувся у рідне Рівне, у рідний «Едельвейс». Про пропозиції танцювати за кордоном – це заманливо, але є деякі «але»…
– Про танець, як про мистецтво, та частину твого життя, ми вже поговорили. Багато хто з людей часто шукає прихований сенс у деяких словах. Давай спробуємо з тобою розшифрувати слово «танець». Що для тебе означає кожна буква?
– Т – творчість – А – аналіз – Н – натхнення – Е – емоції – Ц – цінність – Ь – на цю літеру слів немає, але я повторюся, що танець для мене – це життя…
Наталія КВІТКА
