Тиждень перед Великоднем називається страстним. Кожен день напередодні свята має своє значення. Що можна і чого не варто робити сьогодні, у Велику середу – далі у матеріалі.
Ніч із вівторка на середу Ісус Христос в останній раз перед своєю смертю провів у Віфанії. Тут в будинку Симона прокаженого уготована була для Спасителя вечеря. Жінка-грішниця, довідавшись, що Він возлежить в будинку фарисеєвому, приступила до Нього з алавастровою посудиною миру цільного дорогоцінного і вилила Йому на голову, в знак своєї любові і благоговіння до Нього (Лк. 7, 36-50). Учні Його шкодували про трату миру, вони говорили: що можна його було, продати більше ніж за триста динаріїв і роздати убогим, роповідає протоієрей Миколай Капітула.
– Але Ісус Христос заборонив бентежити жінку і похвалив її: вона добре діло зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро творити; Мене ж не завжди маєте, сказав Він. Вона зробила що могла: заздалегідь помазала Моє тіло на погребіння. Істинно кажу вам: по всьому світу де тільки буде проповідане це Євангеліє, буде сказано про неї і про те що вона зробила. Так, за словом Христовим, добрим ділом слід вважати не одне благотворіння ближнім нужденним, а й посильне вираження любові до Бога і ближніх, не одне благотворіння ближнім, яких бачимо, але і приношення Самому Богу, Якого не бачимо, Який благодатно присутній у храмах, – каже він.
За словами отця Миколи, тим часом, коли Ісус Христос сидів при столі в будинку Симона, первосвященики, книжники та старійшини іудейські, постійно спостерігаючи за Господом, зібравшись у первосвященика Каяфи, радилися, як би взяти Ісуса Христа хитрістю і вбити.
– Але говорили: Та не в свято, щоб не сталось заколоту в народі. Тоді до беззаконного зборища приходить Іуда Іскаріотський, один з дванадцяти учнів Ісуса Христа і пропонує: що дасте мені і я вам видам його? З радістю прийняли неправедні судді підступний умисел Іуди, зараженого користолюбством, і дали йому тридцять срібняків. І з того часу невдячний учень шукав зручного часу щоб зрадити Спасителя світу (Мф. 26, 3-16. Мк. 14, 1-11). Виконуючи слова Господа про жінку, яка за два дні до смерті Його помазала Спасителя миром: у всьому світі проповідує про те,що зробила ця жінка, – зазначає протиієрей.
Православна Церква у Велику Середу згадує особливо про жінку грішницю, що вилила миро на голову Спасителя, разом з тим викриває зрадництво Іудине.
Синаксарь на Велику Середу починається віршами: Жона помазавши тіло Христове миром, попереджує смирну і алое Никодима.
“Ось рада лукава, – плачевно оспівує Церква у Велику Середу, – воістину зібралася несамовито: як злочинця засудити Того, що на Небесах сидить, і Суддю всіх Бога. Іуда облесник, сріблолюбством потьмарений, прийшовши до іудеїв продає Тебе, Господи, Скарб життя“.
“Грішниця принесла до ніг Христових голову свою, – як говорить і святитель Золотоустий, – Іуда простяг руки до беззаконних; та шукала відпущення гріхів, а цей узяти срібники. Грішниця принесла миро для помазання Господа: учень згоджувався з беззаконними, вона раділа, витрачаючи миро дорогоцінне: цей піклувався продати неоціненного; вона Владику пізнавала, а цей від Владики віддалявся; вона звільнялася від гріха, а цей робився рабом його “.
Про жінку-грішницю і про зраду Іуди Церква згадує у Велику Середу з давніх часів, додає священик.
– У IV столітті Амфілохій, єпископ Іконійський, Іоанн Золотоустий говорили бесіди у Велику Середу про жінку-грішниці, яка помазала Ісуса Христа миром. Так само Ісидор Пелусіот згадує про неї в своєму писанні і відносить її знаменний вираз віри і любові до Спасителя до Великої Середи. У VIII столітті Косьма Маіумський, в ІХ преподобна Касія склали багато стихир для богослужіння у Велику Середу, які і нині виконуються в цей день. Святитель Золотоустий в 80 бесіді своїй на Євангеліє від Матфея говорить про жону-грішницю: ця жінка, мабуть, є одна і та ж у всіх Євангелістів: але ні. Три євангеліста, мені здається, говорять про одну й ту ж, але Іоанн – про іншу, якусь дивну жону – сестру Лазаря. Євангеліст не просто згадав про проказу Симона, але з тим, щоб показати причину, чому жона з відвагою приступила до Ісуса. Оскільки проказа здавалася їй хворобою нечистою і бридкою, і між тим вона бачила, що Ісус зцілив чоловіка і очистив проказу, – інакше не захотів би залишитися у прокаженого: то вона отримала надію, що Ісус легко очистить і душевну її нечистоту, – пояснює отець Микола.
Сповнилося те, що Христос передбачив про жону-грішницю. Куди не підеш по вселенній, скрізь чуєш, що сповіщають про цю жінку; хоча вона не знаменита і не мала багатьох свідків. Хто ж це сповістив і проповідував? Сила Того, Хто передбачив це. Минуло стільки часу, а пам’ять про цю подію не зникла: і перси, і індійці, і скіфи, і фракіани, і сармати, і покоління маврів, і мешканці Британських островів оповідають про те, що зробила жона-грішниця таємно в домі, додає протиієрей.
– На утрені у Велику Середу Православна Церква благовістить пророчі слова Господа про багатоплідну смерть Його; про прославлення Його голосом Бога Отця: прийшов голос з неба: і прославив, і ще прославлю, і що він є світло світу, – каже отець Микола.
