Розглядаючи панянок, які створює Вікторія Добровольська із села Велике Вербче Сарненського району, нізащо не здогадатися із чого вони зроблені. Ці вишукані ляльки викликають захоплення, здивування та цікавість одночасно. Здається, аби зробити щось подібне, треба мати неабиякий талант та роками відточувати майстерність. Насправді ж, зізнається майстриня, достатньо старих капронових колготок, синтепону, пластикової пляшки, трошки власної наполегливості і за кілька вечорів лялька готова.
Вікторія Добровольська за професією вчитель, у місцевій школі веде групу продовженого дня. Рукодільницею, каже, ніколи не була, та й рідні хіба що вишивали. Ляльки дівчина почала робити менше року тому, навчилася цього на курорті.
– Якось відпочивала в санаторії і познайомилася там із однією дівчиною. Вона розповіла, що робить ляльки із непотрібних підручних матеріалів, показала мені що й до чого, – розповідає Вікторія. – Чесно кажучи, мені це заняття видалося доволі марудним та складним, тож довго не бралася за нього. Коли спробувала зробити щось подібне на ляльку – результат мене приємно вразив, українська бабуся вийшла доволі непоганою (сміється – авт.). Перший виріб навіть подарувала комусь зі знайомих.
Після вдалого досвіду роботи у молодої майстрині одразу виникла купа нових ідей та образів. З посмішкою пригадує, як шукала на горищі колготи, які вже віджили своє, пляшки з під води та клаптики матерії. Каже, щойно бачить тканину, як уже знає яку стрічку до неї пришиє та яку квітку вплете у волосся готової ляльки.
– Насправді все це робиться дуже просто та легко, – пояснює Вікторія. – Спочатку в двох пластикових пляшках відрізаю дно і вставляю їх одна в одну. Потім колготи напихаю синтепоном, роблю голову. Ниткою формую риси обличчя і розфарбовую фарбами та косметикою. Так само з колготок шию руки, які прикріплюю до конструкції дротом. Голову на пляшку приклеюю. Ну а з підбором костюму та взуття можна фантазувати скільки завгодно.
Найбільше у колекції Вікторії ляльок в українських вишиванках, червоних чобітках та з віночками на голові. Цей образ, каже майстриня, вона любить найбільше, хоча серед колоритних україночок є і циганки, і баронеси, і навіть баба Яга. Зі своїми виробами дівчина вже кілька разів їздила на районі виставки. Мріє, що колись організує і персональну, от тільки ляльок трохи доробить.
Тепер своє захоплення Вікторія Добровольська називає відпочинком та сенсом життя. Робота над ляльками і заспокоює, і відволікає від важких думок.
– Іноді втомлюєшся від щоденних турбот, клопотів та обов’язків, хочеться побути на одинці з собою. Тоді сідаєш за роботу і поганий настрій як рукою знімає, – ділиться дівчина.
Марія МАРТИНЮК
