Його ікони стали частиною низки храмів Рівненщини і справді захоплюють подих. Нині він малює та реставрує святині Свято-Воскресенського кафедрального собору в Рівному. 63-річний Віктор Турович усе життя присвятив живопису. З під його пензля народилися сотні картин та ікон. Як обрав саме іконопис, звідки черпає натхнення та чому не малює на замовлення Віктор Турович розповів в інтервю сайту “КРАПКА”.
– Вікторе, як давно Ви почали малювати?
– Малювати почав ще в школі, у 4 класі. Коли служив в армії, товариші також просили написати чийсь портрет, різні картини. Згодом поступив у тодішнє Ленінградське художнє училище, нині це вже академія. Там вчився впродовж 5 років. Так і малюю все життя. Колись були й пейзажі, портрети, та в певний період почав малювати лише ікони. Зараз ні на що інше й не вистачає часу.
– Чому саме іконопис?
– Тому що ікони несуть у собі духовну силу, дають енергію, а також ти розумієш, що те, що робиш — приносить не лише естетичне задоволення людям, а й має певну духовну цінність.
– Де можна побачити ікони, які ви писали?
– Свого часу я розписував Корецький жіночий монастир. Малював ікони для церкви в Обарові та іконостас храму в селі Дуліби, Здолбунівського району. Згодом розписував стелю, так звані ікони “На небі”, боковий орнамент та хорну зону для Катеринівської церкви в Здолбунові. Нині пишу восьму ікону для Свято-Воскресенського кафедрального собору в Рівному. Дві з них вже зовні прикрашають стіни храму. Ще дві ікони оновлював у храмі, стільки ж – на черзі.
– А скільки часу пишете одну ікону?
– По-різному. Все залежить від сюжету, складності. Ось, наприклад, ікону Святого Володимира малював майже тиждень, а Княжни — чотири дні. Загалом, від чотирьох до десяти днів пишу одну святиню. Чекаю поки висохне один шар фарби, наношу інший. Ті ікони, які розміщуються на вулиці проходжу фарбою тричі, щоб не так швидко “втрачали” колір.
– Якими фарбами малюєте?
– Використовую масляні фарби. Вони добре “тримають” колір і дають насичені відтінки.
– Вікторе, звідки ви берете сюжети для ікон? Змальовуєте чи пишете самі?
– Для прикладу, в церкві дають ікони святих. Пишу строго за церковними канонами, а від себе можу додати лише певні елементи. Наприклад, коли малював ікону Княжни, то додав трішки зелені, невелику церкву внизу, щоб доповнювало сюжет.
– А на замовлення малюєте? Продаєте свої роботи?
– Мені пропонували, але зараз на це невистачає часу. Я вже третій рік пишу ікони для Свято-Воскресенського собору, оновлюю фарбу на тих, що з часом змінили колір, “потемніли” чи вигоріли. Так, наприклад, коли завершу роботу над іконою “Воскресіння”, приступлю до оновлення святині Миколая Чудотворця, що в хорній зоні. А це потребує чимало часу. Тому відмовляюся.
– А щоб ви ще хотіли написати?
– Кожна ікона особлива, тому малюю їх від душі, важко виділити якусь одну. Головне, щоб робота була щира і подобалася людям.
– Напевне, багато хто звертає увагу на ваші роботи?
– Так, у соборі люди часто підходять, запитують, питають, чи не продаю. Дехто цікавиться, чи не вчу малювати.
Вікторія РИЧКО
