Як виглядало Рівне у міжвоєнний період 1919–1939 років спробували відтворити місцеві науковці. З цією метою створили оновлену віртуальну карту об’єктів історико-культурної спадщини «Полікультурне Рівне». На ній позначили 123 будівлі.
Серед них християнські та юдейські святині, польські адміністративні будівлі, освітні й культурні заклади пов’язані з життям української, польської, єврейської, чеської та російської громад Рівного.
Та більшість із будівель до наших днів не збереглися, констатують науковці. Адже нині дві треті частини міста вже перебудовано. А для популяризації історії обласного центру пропонують створити на основі цієї мапи маршрут пішохідної екскурсії пам’ятками історико-культурної спадщини, які ще залишись.
Зокрема, під час мандрівки полікультурним Рівним міжвоєнного періоду під символічною назвою «Міражі зниклого міста», можна буде побачити Костел св. Антонія, Дім молитви «Старий клойз», Головну синагогу міста, Рівненський гродський суд, Свято-Воскресенський собор, Музей господарства Волині, Школу ім. Синкевича, Приватну бібліотеку Боруха Гальперіна, Гімназію товариства «Тарбут», Будинок лікаря М. Прохорова, Бібліотеку Російського товариства доброчинності, Гімназію Союзу осадників, Єврейську бурсу для дітей-сиріт (вул. Свободи, біля Пластової), Державну гімназію імені Костюшка та Коедукаційну гімназію з польською мовою навчання єврейського батьківського товариства «Освята».
Тим часом, як розповів керівник ГО ЦСПП «Мнемоніка» Максим Гон, карта є інструментом для реанімації пам’яті про Рівне, яке зникло.
– У такий спосіб Рівне прилучається до досвіду тих міст України, зокрема Львова, які пошановують іншість, керуючись загальнолюдськими цінностями, – каже він.
Особливістю ж карти є й те, що вона двомовна — всі позначки внесено українською та англійською. Та при перекладі виникло й чимало складнощів, зізнається перекладач Дмитро Оладько.
– Чимало термінів того періоду, нині вже не вживаються, і тому виникали складнощі при перекладі. Також хотілося відтворити всі назви у їх тодішньому звучанні, а іноземною мовою зробити це було складно, – додає він.
Та незважаючи на те, що чимало історичних обєктів не збереглися до нашого часу, в Рівному надіються зберегти їх історії і донести їх до сучасників. А також планують випустити книгу, присвячену полікультурному місту та його історії.
