Він один із тих, хто ніколи не залишався осторонь подій, які відбувалися в Україні та активно відстоював незалежність держави в боротьбі з окупантом. Олександр Онищук із селища міського типу Оржів, Рівненського району нині відомий в області як активіст і людина, яка займається благодійністю. Він організував низку акцій на підтримку воїнів АТО та сам воював добровольцем на передовій. Напередодні 440-ої річниці Оржева, Олександр розповів, за що любить рідне село, що спонукало до активної громадської позиції та чому пішов добровольцем на передову.
– Олександре, ти відомий на Рівненщині, як активіст і волонтер, який організував десятки громадських та благодійних акцій. Що спонукало до цього?
– Я по собі знаю, як це, коли не знаєш до кого звернутися і звідки чекати підтримки. Свого батька я не знав, а з 12 років залишився і без мами. Тоді мені також допомагали волонтери підтримували, зокрема місцеве підприємство “Одек”. Одного разу, директор віділу кадрів цієї компанії Ліля Петрівна Чернецька, мені сказала, що, можливо, колись, і я так само допомагатиму іншим, як вони мені. Ці слова закарбувалися у пам’яті, і вже ставши дорослим, намагаюся їй віддячити своїм волонтерством. Тому всіляко долучаюся до різноманітних акцій зі збору допомоги для воїнів АТО, дітей, людей, які цього потребують. Чимало благодійних заходів нині й сам організовую.
– Як давно ти почав займатися громадською діяльністю?
– Так щоб на постійній основі, серйозно з 2013 року. До того, долучався до акцій і заходів, які організовували знайомі, друзі.
– А пам’ятаєш із чого почалася твоя громадсько-волонтерська діяльність? Якою була перша акція?
– Це було васне тоді, в 2013 році . Все почалося із Акції “Аборт – це вбивство”. Потім відбулося багато інших заходів, займався збором підписів до президента Януковича у рамках всеукраїнської акції “Євронаступ”. Тоді ми вимагали взяти курс на Європу. А вже невдовзі розпочався Майдан і події розгорталися доволі швидко.
– Як для тебе розпочалася Революція?
– Як і чимало молоді тоді, в грудні 2013 року я вийшов на Майдан, аби відстояти європейське майбутнє України. Тоді ми ще не знали, як розвернуться події і що вже невдовзі ми назавжди попрощаємося із тими, хто пліч о пліч стояв поруч на Майдані. Під час Революції Гідності я спочатку долучиася до “15 Сотні”. Пізніше перейшоа у 35 – “Волинська Січ”. Так, перебуваючи в Рівному вербував
добровольців у нашу сотню. Тоді багато хлопців до нас долучилися.
– А далі?
– Після трагічних подій 18 лютого перебував у спецгрупі “Б2” . Тоді ми займалися розвідкою. Шукали так званих “тітушок” та реагували на виклики громадян, адже тодішня міліція розбіглася вся. Та й п’амятаєте, яке ставлення тоді було до міліціонерів, після всіх інцидентів, які були під час Майдану їм просто недовіряли.
– А як ти потрапив у зону АТО? Чому пішов добровольцем?
– Вважав це своїм обов’язком. Все почалося із того, що брав участь у боях 2 травня в Одесі. Пізніше пішов добровольцем в АТО. Служив у батальйоні спеціального призначення “СІЧ”. А додому повернувся, коли дружина народжувала першу дитину. Проте не залишався осторонь долі тих, хто захищає Україну на сході. Аби бути чимось корисним займався волонтерством. Ми збирали допомогу в селищі Клевань та Оржів. Потім передавали її в зону АТО. Також брав участь в організації благодійних аукціонів у соцмережах, а всі зібрані кошти йшли на потреби наших захисників.
– Знаю, що за свою волонтерську діяльність ти і нагороди отримував. Розкажи, що це були за медалі?
– Свого часу мені вручили медаль від Патріарха Філарета “За Любов та жертовність до України” . Також був нагоролдений медаллю від батальйону “Айдар”. Але все, що я роблю — це не задля нагород. Я хочу, щоб мої діти жили у незалежній Україні і щоб вони ніколи не знали жаху війни. Задля цього і варто займатися волонтерством, громадською діяльністю та за потреби братися за зброю нам, аби цього не довелося потім робити нашим дітям.
– Повертаючись від подій в Україні до рівненських. Вже 20 серпня смт Оржів святкватиме 440-ву рiчницю із дня заснування. Ти також долучався до організації заходів щодо цього. Розкажи, коли, як де відбуватимуться святкування і що чекає на гостей?
– Зaходи відбудуться вже сьогодні, 20 сeрпня у лісопaрковій зoні “Дібровa”. Початок о 13 годині. Скажу лише, що на гостей свята чекають цікаві акції, виступи та сюрпризи. Приходьте і долучайтеся, справді буде круто.
– А чим для тебе є Оржів?
– Це моя домівка, рідне місце, куди хочеться повертатися і моя маленька Батьківщина. Все починається із малого. І якщо кожен із нас буде починати любити Україну і робити те корисне, що може для держави з себе, зі свого села, міста, то ми справді станемо щасливою і незалежною нацією.
