Скільки всього могло б статися й не статися, якби не війна… Саме про це розповідатимуть світлини, представлені на виставці під однойменною назвою у Рівному. Відкриття експозиції відбудеться 16 вересня о 13:00 у виставковій залі Міського Будинку Культури. Під час відкриття відбудеться також презентація однойменної книги “Якби не війна”.
Навесні 2014-го в Україну прийшла війна, що змінила життя багатьох. Війна, яка показала, наскільки багато людей надзвичайно гаряче люблять свою країну. Війна, яка позбавила сну сотні тисяч українців – воїнів, які зі зброєю в руках стали на захист кордонів Батьківщини, їхніх рідних, які щохвилини молилися, щоб вони повернулися живими, і просто небайдужих людей, які зрозуміли, що лише об’єднавши зусилля, ми зможемо протистояти російській агресії. Війна, що відкрила справжніх Героїв сучасної України, людей, яких ця війна торкнулася безпосередньо.
А в грудні 2015-го дівчат-волонтерів київського військового шпиталю вирішили, що просто допомагати
захисникам на фронті та в госпіталі для них замало. Що історії сотень українських бійців, яких знають вони, мусить почути вся Україна і навіть весь світ. Що нам є ким пишатись і кого ставити в приклад наступним поколінням.
«Ми дивилися в очі кожного з них і думали, – розповідають дівчата, – скільки всього вони нам не розказали?! Ми написали про них багато, і чули ми про них багато, але скільки всього ми ще не знаємо?
Їхні очі бачили те, що ми ніколи не побачимо, за кольором їхніх очей криється так багато болю, смутку, страху, смерті, жалю, туги. Очі наших 122-х Героїв вже ніколи не будуть такими, як колись.
Зараз стало неважливо, скільки кожному з них років. Вони зустрічаються в коридорах шпиталю та по-братськи
обіймаються, хоча одному 23, а іншому 45. Вони розуміють один одного без слів і чітко знають, що вже ніколи не зможуть зробити вигляд, що нічого не було. В їхніх очах назавжди залишиться відбиток війни – тієї, що навчила їх виживати, бути чесними і справедливими, подавати руку допомоги та ділитися останнім, боронити свою землю до останньої краплі крові, віддавати своє життя за побратимів, радіти дитячому малюнку та плетеним шкарпеткам від старенької бабусі. Вони вміють цінувати те, що для нас здається дріб’язковим і буденним. Вони ніколи не забудуть, кого мають шанувати і кому мають дякувати, натомість ми це забуваємо».
Отже, на початку грудня 2016 року все це переросло в масштабну фотовиставку та майже 500-сторінкову книгу
«Якби не війна».
Фотопроект і книга «Якби не Війна» – це результат праці команди волонтерів протягом року.
Фотовиставка складається з 8-ми тематичних блоків, в кожному з яких від 12 до 25 світлин: кохання, жінки на
війні, мирні професії воїнів, героїчні мами з їхніми героїчними синами, соціальний блок, легіонери, невідомі герої та блок з 12-ма Героями, які вже ніколи не будуть з нами. Це обличчя, історії, пам’ять та мрії Героїв сучасної
України.
Ось уже півроку виставка подорожує містами України, її вже бачили у містах східного, центрального і
північного і південного регіонів. Тепер волонтерський фотопроект «Якби не війна» вирушив на захід, і Рівне стане другим містом на цих теренах після Львова, яке побачить цей проект.
