Художня гімнастика впродовж останніх років у Рівному розвивається та все більше набирає обертів, а спортсменки здобувають більше нагород на міжнародних турнірах в Україні та за комдоном. Чого чекати далі від рівненських гімнасток і чим запам’ятався сезон, що минув – у розмові з президентом обласної федерації та керівником СК “Золота осінь” Мариною Болбою.
– Тож, трішки спортивного закулісся від справжніх професіоналів своєї справи. Фініш змагального сезону. Найголовніший здобуток федерації художньої гімнастики Рівненщини і СК «Золота осінь» із вересня минулого року?
– Цей сезон був надзвичайно насичений. Восени ми провели ювілейний турнір «Золота осінь» у Рівному і ми зробили це так, як не робили 10 років. З великим розмахом і прийняли дуже багато гостей. Надзвичайно важливе досягнення – це те, що вперше в історії Рівненщини приймали Кубок України з художньої гімнастики у лютому 2018-го. Це велика заслуга всіх клубів, які є у Рівному і на Рівненщині. Окрім цього було багато виїздів та змагань і останній турнір у Братиславі як бальзам на душу. Із 14 наших дітей 11 повернулося із кубками за 1,2,3 місця.
– Що стосується саме спортивних досягнень, кого можна згадати?
– Цьогоріч у нас з’явився новий майстер спорту. Наша Анна Бондаренко цього досягла і я принагідно ще раз її вітаю. Це дуже велике досягнення у нашому виді спорту. Також Анастасія Охмак вперше взяла призове місце на Чемпіонаті України. Це теж дуже серйозний рівень. Якщо ж говорити за інші здобутки і нагороди, то їх є десятки, якщо не сотні і ті хто слідкували за нами впродовж року у ЗМІ, про наші успіхи чули.
– Нині сезон завершився, але це не означає відпочинок. Які і скільки етапів зборів чекає на наших спортсменок?
– У нас справді цього літа зборів буде багато зборів. Так склалось, що все що ми хотіли, то все можна і ми скрізь встигаємо.
– Для старших і досвідчених спорстменок із 20 по 30 липня у селі Рибаківка буде і відпочинок, й продовжимо тренування. Все ж це більше відпочинок. Бо коли ти на пляжі займаєшся, тренуєшся – це геть по-іншому сприймається.
Далі перший масовий етап для найменших дівчаток відбуватиметься у ЗОШ №5 впродовж 8 днів (2-11 липня). Там буде аж 180 дітей.
Пізніше, вже в кінці липня до нас приїде тренер Катерина Барановська. Вона підготувала неодноразову чемпіонку України Олену Дяченко. Тут ми продовжимо збори. І після цього, знову ж до Катерини Барановської їде наших 10 спортсменок аби підвищити свою майстерність.
Фактично, 17 серпня у нас закінчиться етап зборів.
– Восени СК «Золота осінь» виповниться 5 років. Як будете святкувати?
– Спортсмени можуть святкувати тільки змаганнями. Наш традиційний турнір збере друзів. Плануємо дуже багато позитиву, хороших моментів для дітей. Робимо для всіх свято, якщо по простому.
– Рівненщина область непроста. Спортсменів є багато, досягнень ще більше, але скрізь є проблеми. Яка основна проблема у художній гімнастиці?
– Проблеми є скрізь і майстерність полягає в тому, щоб їх обходити і ефективно працювати. Нема нормальної висоти спортзалів. Нема спорткомплексу, де б можна було спокійно зарезервувати дати на проведення турнірів і не переживати чи все вийде.
– Якої висоти має бути спортзал?
– За правилами художньої гімнастики 8 метрів. Але тут є моменти. До нас їхала збірна команда України на Кубок України і Ірина Дерюгіна питала чи в нас є 11 метрів висоти. В спорткомплексі ДЮСШ №4 до балок висота 8 метрів якраз, а між ними трошки вище. І фактично зірки художньої гімнастики України проявляли свою майстерність, працювали з предметами і кидали їх між балками.
– Спорткомплекс на вулиці Макарова вирішить цю проблему?
– Це буде дуже круто. В нас частіше будуть Чемпіонати України. Це найголовніше. Бо це піднімає рівень Рівненщини і рівень художньої гімнастики у місті та регіоні взагалі.
– Яка мрія в Марини Болби, як в президента обласної федерації, як в керівника СК «Золота осінь»?
– Досягнення вже є, за які не соромно. Ще раз загадаю за проведений Кубок України. СК «Золота осінь» взагалі унікальний. В Україні більше нема клубів, які б існували в кількох містах одночасно. І нині вже до мене телефонують, що в нас є діти, в нас є приміщення, тренуйте нас, дайте тренера. А їх в достатній кількості і в потрібній кваліфікації дуже не вистачає. Кадри треба виростити і треба їх втримати.
А мрія є. Я дуже хочу, щоб в сезоні 2018-2019 років у нас була повноцінна команда майстрів спорту. Це і на командні виступи і на індивідуальні програми. Рівненщина років 10 не виступала повним складом. Треба 6 майстрів. І з нового року це має шанс втілитися. Те, що Рівне є на Чемпіонатах України вже звикли. І ми боремся за медалі за командні місця неповною командою. Тож, ми працюємо на результат і для результату.
