Що таке танець? Хтось називає його мистецтвом, для когось хореографія – це релакс, для інших танець – це життя. А для нього – це все разом взяте. 24-річний Денис Фандич із Рівного все своє свідоме життя танцює. Колись в дитинстві його мама познайомила із бальними танцями. Відтоді він із “па” – нерозлучний. Нині доля його привела до роботи артистом у Кореї. Там і знадобилося танцювальне мистецтво. Про те, як життя може розвернути тебе на всі 360 градусів, наче у танго, – у нашому інтерв’ю.
– Танець. Як в нього закохатися і не розлюбити?
– Танець – це світ наповнений рухами, новими знайомствами і яскравими емоціями. Через рух і музику ви проживаєте ситуацію, проходите через неї, ділитеся тим, що у вас всередині. Іноді – це радість і любов, іноді – туга, біль, образа та втрата. У першому випадку – ви примножуєте ці емоції в рази. А, висловлюючи танцем смуток або злість, ви навпаки рятуєтесь від них. Заняття танцями допомагають постійно бути у формі, ти стаєш впевненішим у собі, вони розвивають пам’ять.
– Що найбільше тебе манить в танці?
– Я думаю, це свобода. Свобода рухів, свобода думок, свобода спілкування. Коли ти танцюєш, у тебе немає комплесів, сором’язливості, образ. Саме тому в танці так легко відпочивати від сірих буднів.
– Як познайомився з цим мистецтвом і чому досі нерозлучний?
– Коли мені було 6 років, мама записала мене в школу спортивно-бального танцю «Ритм», що в рівненському Палаці дітей та молоді. Під час навчання ми виступали у звітних концертах школи, мали можливість показати себе на міжнародних змаганнях, подорожували з колективом в різні міста. Коли я танцюю – я щасливий, для мене це чудовий спосіб рослабитися та розважитися, тому я не можу уявити своє життя без танців.
– Скільки років ти вже танцюєш?
– Я танцюю практично все життя. Фактично, 20 років. Під час навчання в університеті, я став менше приділяти часу своєму розвитку в бальних танцях, але разом з тим я почав цікавитися іншими стилями – сучасними. І мав змогу навіть викладати діткам хореографію. Це був великий досвід для мене.
– Чим надихаєшся, коли танцюєш?
– Мене надихає сам танець… Муза для мене – це, напевно, щасливий глядач, який аплодує після виступу. Ти розумієш, що всі твої старання в залі та хвилювання за кулісами були цього варті. Є дуже багато професійних танцівників у світі, які надихають ще більше працювати, ставати кращим, вдосконалюватися. Коли я слухаю якусь пісню, я вже можу в голові уявляти танець під неї. І з цією думкою я іду в зал творити. Знаєте пісню Монатіка «Давай, танцюй!». Ось ці прості слова також є для мене мотиваторами.
– Чим бальний танець відрізняється від інших видів танцю?
– Бальний танець – це парний танець, упорядкований для спортивних змагань, які поділяються на дві програми: стандартну і латиноамериканську, до кожної з яких входить по п’ять танців. Всі вони різні за ритмом, стилем, емоціях. Якщо ти займаєшся бальними тацями – це означає бути актором, щоб правильно передати характер танцю, бути в хорошій фізичній формі, мати відчуття стилю. Також бальний танець формує внутрішню культуру людини.
– Що побажаєш юним танцівникам, які тільки прийшли в мистецтво танцю?
– Танцювальне мистецтво – найскладніше із мистецтв. Найбільшу роль у танцях грає мотивація. Без неї дуже складно витримати фізичні навантаження, які потребують заняття танцями. Я побажаю їм по-справжньому закохатися в танець. У той момент, коли ти заходиш в танцювальний зал, ти маєш максимально сконцентруватися на роботі і викластися на повну! Зовсім юним танцівникам, які тільки знайомляться з цим мистецтвом, уважно слухати і повторювати те, що їм говорить, показує викладач. І просто любити свою справу.
– Відомо, що ти у Кореї пов’язав своє життя із танцями. Чи плануєш далі продовжувати цю діяльність?
– Я завжди мріяв про роботу, пов‘язану з танцями. Коли побачив кастинг про набір танцівників у Корею (місто Сеул), то вирішив спробувати свої сили. Це була також хороша можливість побачити світ. Серед багатьох талановитих танцівників України відібрали 60 щасливчиків і я став одним із них. Зараз працюю артистом у найбільшому закритому парку розваг в світі. Тематика парку – пригоди. Тут відуваються феєричні паради, казкові шоу. Працювати насправді дуже цікаво, тут дуже важливо подарувати глядачу гарний настрій своєю посмішкою, яскравим костюмом і гарним виступом. Після завершення контракту я намагатимусь реалізувати себе в Україні, адже хочу жити і працювати саме тут. Не знаю, чи моя робота буде позв’язана з танцями, але те, що вони будуть у моєму житті, впевнений на 100%.
Наталія КВІТКА
