Кактуси, тістечка, фотоапарат і, навіть, парасолька. Набір слів – подумаєте ви? А от і ні! Всі ці елементи об’єднує навколо себе хенд-мейд-майстриня із Рівного Марина Уколова. Адже дівчина своїми руками вишиває із бісеру прикраси різної форми. Здебільшого, це брошки у формі найрізноманітніших об’єктів. Як то кажуть, – на будь-який смак і вибір. До вишивання бісером 24-річна Марина прийшла з інших видів декоративного мистецтва. Про своє хобі, яке стало роботою, і не тільки дівчина розповіла в інтервю для спецпроекту порталу “КРАПКА” – “ЦіКава”.
“Все почалося із снігура”
– Розкажи про себе. Хто вона – Марина Уколова?
– За освітою я – викладач історії і теорії культури, закінчила Рівненський державний гуманітарний університет. Втім, мені постійно подобалося робити щось своїми руками. Можливо, це тому, що у мене «творчі» гени: тато Юрій – художник, мама Тетяна – займалася художньою вишивкою, нині теж хенд-мейд-майстриня, а сестра Анна – дизайнерка. У юному віці ми з сестрою ходили на всілякі гуртки, в тому числі, і на лозоплетіння, флористику. Також, я закінчила художню школу. То ж, з впевненістю можу сказати, що творчість у мене в крові.
– Як сталося, що ти почала виготовляти брошки з бісеру?
– Раніше мене подобався скрапбукінг. Це вид рукодільного мистецтва, який полягає у виготовленні та оформленні сімейних або особистих фотоальбомів. Я створювала альбоми для фотографій новонародженим, також, сімейні альбоми. Одного разу, гортаючи новинну стрічку в соцмережах, звернула увагу на цікаві брошки. Спробувала спочатку зробити снігура. Його вже через тиждень у мене купили. У прямому сенсі – зняли з пальто. Потім вишила єдинорога. І тут, як кажуть, понеслася! Вже майже три роки, як я «підсіла» на вишивання брошок.
– А наскільки складно зробити таку рукотворну красу?
– Одну брошку я можу зробити за два вечори, або за одну ніч (посміхається, – авт). Все залежить від складності виробу. У тому числі, й розміру бісеру, з якого виготовляю прикрасу. Якщо бісеринка більшого розміру, то відповідно, брошку зробити швидше. За місяць роблю до 10 таких прикрас. У кожне замовлення вкладаю душу, адже так важливо передати хороший настрій людині, яка буде носити той виріб.
“У шухляді завжди є про всяк випадок кілька брошок”
– Які вони, твої прикраси?
– Нещодавно своїй подрузі, яка займається фотографією, я вишила фотоапарат. Їй дуже сподобалося. Майстрині нігтьової естетики – зробила брошку у вигляді лаку для нігтів. Полюбилися моїм клієнтам і прикраси у вигляді осінніх листочків. Таких замовляють по декілька в місяць. Найчастіше беруть їх на подарунки. Я собі теж взяла за звичку вишити декілька прикрас, аби вони були на про всяк випадок у шухляді. Адже інколи терміново потрібно привітати людину, а подарунок не підготувала. Тут на поміч приходять мої брошки.
– А якими виробами ти ще можеш здивувати?
– Виготовленням брошок – я не обмежуюся. Нині на піку популярності серед маленьких дівчаток бантики у волосся. Роблю їх із різних матеріалів і додаю туди блискітки, велюр, шифон, джинс, пір’я, стрази. Надихаюся роботами різних українських майстрів. «Підглядаю» їхні вироби і додаю своє – так виходить прикраса від Марини Уколової.
“Хочу – творю, хочу – витворяю. Але жити без творчості не можу”
– Ти заговорила про творчість. А чим для тебе особисто, є творчість?
– У творчих людей кращий настрій. Вони позитивніше дивляться на світ. От до прикладу, йдучи по вулиці біля старенького будинку, я завжди зверну увагу на кущ троянди, яка плететься біля нього. А, збираючи восени яскраві жовтогарячі гарбузи, мені аж кортять руки створити тематичну осінню фотозону. Це і є творчість у моєму розумінні. Вміння побачити і підкреслити дрібниці.
– Чи вважаєш себе творчою людиною?
– Я творча на всю голову! (посміхається, – авт.). Хочу – творю, хочу – витворяю. Але насправді, жити без творчості не можу. Це мій релакс. Якщо порахувати усі гроші, які я витратила на придбання матеріалів для хенд-мейду, можна було б придбати непоганий автомобіль (знову посміється). Тому це любов…
Наталія КВІТКА спеціально для проекту ЦіКава
