Проект “Етноосвіта” за підтримки Українського культурного фонду набув розголосу не лише на Рівненщині, де він реалізується обласним центром народної творчості у колаборації з обласним інститутом післядипломної освіти та обласним молодіжним пластовим вишкільним центром, а й далеко за її межами. Тож команда проекту готова масштабувати проект та реалізовувати його на всеукраїнському рівні. Важливо знайти фінансову підтримку, бажання ж і можливості є.

Координаторка співпраці із Пластом та роботи з молоддю, начальниця відділу розвитку пластового руху обласного молодіжного пластового вишкільного центру Олександра Боярчук каже, що до рівненських пластунів не раз писали та телефонували представники пластових центрів з інших областей України та висловлювали свою зацікавленість в проекті та готовність долучатися до таких ініціатив у своїх областях.

Олександара Боярчук: “Я сподіваюся, що цей проект не завершується, він лише починає неймовірно насичений та довгий процес розвитку етноосвіти у Рівненській області та Україні загалом. Ми бачимо неймовірне зацікавлення від людей, які не дотичні від проекту. Тому я думаю, що  у нас ще все попереду і ми, як партнери готові робити все, що залежатиме від нас, аби давати ще більший поштовх для розвитку етноосвіти в Рівненській області.

Ректорка інституту післядипломної педагогічної освіти Алла Черній переконана, що добре було б, якби до “Етноосвіти” долучилися  дошкільники, тобто ті, хто працює з наймолодшими. Адже у дитячому садочку є багато тематичних заходів, які не просто дотичні до етноосвіти, а й власне і є етноосвітою, як такою.

Алла Черній: “Сьогодні нова філософія освіти дозволяє бачити компетентнісний підхід саме у передачі етнопедагогіки, знань народної творчості, фольклорних знань за різними галузями. Наприклад, сьогоді пропонується мистецька галузь – яка не зосереджується на уроках музики, малюванні, як це було раніше. Нам сьогодні важливо показати учням зв’язок знанєвої парадигми і тими компетентностями, які вони можуть застосувати у житті. Тому для вчителя предметника, для класного керівника, для керівника гуртка буде багато тем, які будуть цікаві для нього і в предметній сфері і у виховній лінії. Тому ми будемо поширювати, та попагувати дану програму і я впервнена, що вона вийде за межі нашої області”.

Окрім того, каже Алла Черній, сьогодні вчителям надається можливість вибору будь-яких тем і курсів підвищення кваліфікації, не прив’язуючись до свого регіону. А оскільки є інтерес до проекту у вчителів  з багатьох куточків України, в тому числі і з Харківської, Донецької та Одеської областей,  інститут готовий робити все можливе, щоб курси підвищення кваліфікації за пограмою “Етноосвіта” могли проходити вчителі з усієї України.

Для інформації:

Учасниками проекту “Етноосвіта”стали 60 педагогів з усіх куточків Рівненщини, які впродовж 17-20 травня на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти пройшли курси підвищення кваліфікації вчителів “керівників гуртків” за інноваційною програмою “Етноосвіта”. ​

Програма була створена в рамках реалізації в рамках реалізації одноіменного проекту фахівцями інституту у співпраці зі спеціалістами обласного центру народної творчості. З учасниками програми впродовж чотирьох днів працювали лектори – відомі майстри Рівненщини: художники, фольклористи та ті діячі культури, які вже у своїй практиці впроваджують етноосвітні елементи. Керівники гуртків мали змогу не лише почути про їх досвід, а й на практиці повчитися тим ремеслам, які представляли лектори проекту.

Програма підвищення кваліфікації розрахована на 30 годин та містить 3 змістових модулі: “Загальні засади української етнопедагогіки”, “Методичні основи етнокультурної освіти” та”Особливості розвитку потенціалу підлітків за допомогою пластового, скаутського методу”. Після апробації в рамках проекту програма «Етноосвіта» передбачена для подальшого використання в освітньому процесі для підвищення кваліфікації педагогів позашкільної освіти.

У червні на базі пластової оселі “Волошки” учасники проекту на практиці вчилися застосовувати здобуті знання. Під менторством народних майстрів та носіїв традиці вони прцювали з дітьми та підлітками Пластової організації.
Учасники проекту разом з пластунами вчилися на майстер-класах народних умільців та вивчали ази пластової методики, щоб згодом використовувати її у своїй практиці.

Одна із надважливих цілей проекту – зробити культурну спадщину Рівненщини видимою та модною. І це стає можливим завдяки спільним зусиллям культури, освіти та пласту. Саме його досвід роботи з молоддю дає можливість донести інформацію у цікавому для дітей та підлітків форматі.