Зробити сердечка з поролонових кульок просто в руках. Наосліп натрапити на цвях під склянкою. Витягнути карту, яку називає глядач, із-поміж решти не дивлячись. А також зробити чимало інших трюків, які часто вважають неможливими, – для 20-річного рівнянина Максима Павловсього вже звична справа. Хлопець із 9 років почав займатися фокусами і нині вміло показує різноманітні трюки та ілюзії. Звідки потяг до такого, майже фантастичного захоплення, чому вирішив пов’язати з цим життя, а також про деякі секрети фокусів – Максим Павловський розповів читачам порталу “КРАПКА“.
“Все почалося із бажання навчитися робити фокуси”
– Фокуси – для багатьох щось незвичне і трохи нереальне. Звідки у тебе таке захоплення?
– Фокусами захоплююся із 9 років. Почалося все з того, що колись, ще малим, побачив як у цирку показували різноманітні трюки. Стало цікаво, як це вдається і виникло бажання навчитися самому. Так, хрещений батько моєї сестри, подарував мені фокусний набір. Я спробував робити фокуси, почав експерементувати. Спочатку були простіші трюки, згодом – навчався складніших. Мені це сподобалося і з того часу постійно шукаю щось нове, навчаюся.
– Що потрібно для того, щоб освоїти мистецтво фокусів?
– Насамперед, багато терпіння. Скажу чесно, кожен фокус потрібно щодня повторювати перед дзеркалом, відпрацьовувати, допоки він не почне виходити добре. І навіть, вивчивши трюк, все одно варто хоча б раз у день тренуватися, щоб так би мовити, м’язи не забули, як його робити. Ще варто бути впевненим у собі, адже люди не люблять, коли фокусник боязливий, у нього тремтять руки тощо. Повірте, це помітно глядачам і зводить нанівець навіть найкрутіший фокус.
– А важко показувати фокуси?
– Фокус – це свого роду певна ілюзія. Адже варто вміти правильно відволікати увагу глядачів і відтворювати потрібні рухи, трюки тощо. Скажу відверто, навіть найлегша ілюзія – важка, бо важливо не тільки те, наскільки класно вивчиш фокус, а й уміння подати його. Тому можна найбанальніший трюк зробити так, що всі здивуться. І якщо щось піде не так, то й найскладніший фокус може не викликати очікуваного захоплення у глядачів.
“Замість кульок із поролону – маленькі сердечка”
– Максиме, а який фокус вважаєш своїм коронним?
– Це трюк із мочалками. Відбувається все наступним чином: я показую глядачам дві кульки з поролону. Далі одну кладу собі в руку, іншу – глядачеві. Після цього моя кулька “перескакує” до іншої. Потім людина стискає у своїх долонях обидві кульки, а я беру третю, яка спочатку зникає у моїй руці, а потім з’являється із двома попередніми в долонях глядача. На завершення фокусу, я рву одну кульку та прошу стиснути її шматочки в руках глядача. Коли ж людина розтискає долоні, то бачить сердечка. А потім я, так би мовити, розриваю кожне з них на два шматочки і вони діляться ще маленькі сердечка. Зазвичай, такий фокус викликає захоплення і в дорослих, й у дітей.
– Напевно, серед фокусів, які робив, багато складних. Що вдавалося найважче?
– Один із найскладніших фокусів, які робив, це трюк із чотирма склянками та цвяхом. Він робиться так: мені зав’язують очі, глядач кладе цвях під одну з склянок на свій вибір. Потім я по черзі натискаю на кожну з них і лише в останній опиняється цвях. Чесно, коли робив такий фокус уперше, то переживав, раптом щось піде не так, адже цвях був справжнім. Втім, все вдалося і цей фокус сподобався глядачам.
– А, який трюк мрієш спробувати?
– Мені подобається трюк, який придумав фокусник Шон Фаркуар. До речі, саме ним він виграв чемпіонат із фокусів з картами. Зазвичай, роблять трюк під пісню Стінга “Shape of my heart”. У ній розповідається про людину, яка тасує колоду карт і під час того деякі дістає. Шон, коли звучала пісня, вміло тасував карти найрізноманітнішими способами і діставав з-поміж них саме ті, про які співалося у пісні. Мені б хотілося це повторити.
“У Рівному виступає лише три фокусники”
– А наскільки популярні фокуси в Рівному?
– Фокуси популярні серед глядачів, вони їм подобаються, але у Рівному лише троє людей займається трюками, показує їх на різноманітних святкуваннях. Це Василь Сав’юк, Михайло Копитов і я. Ми виступаємо як в Рівному, так і в області. І скажу відверто, попит на це є і кожен виступ це доводить. Так, наприклад, інколи фокусники інколи виходять у людні місця Рівного і показують по кілька трюків просто на вулиці. Завжди навколо нас збирається багато людей. Дехто цікавиться, як нас знайти, щоб замовити послуги.
– А ти працюєш на замовлення?
– Так. Часто виступаю на весіллях, корпоративах та інших святкуваннях. Свої програми поділив на дитячу, тривалістю 30-40 хвилин, і для дорослої аудиторії, яка дещо коротша – до 20-25 хвилин. Їх постійно доповнюю новими фокусами, щоб було цікавіше.
– Що найбільше приваблює у фокусах?
– Я люблю дарувати людям віру в диво, бачити захоплені очі та відчуття радості. Напевне, це найкраще у цьому занятті.
– А чи допомагають тобі фокуси по життю?
– Так. Я став впевненішим у собі, знайшов багато друзів, почали впізнавати на вулицях. І це приємно. Проте, як казав Уолтер Беджот: “Найвища насолода – робити те, що, на думку інших, ти зробити не можеш.” І щоразу, навчаючись новому фокусу, розумію, що в житті ще багато того, що варто зробити і якщо вірити в себе, то результат точно буде вдалим.
Наталія КВІТКА
