У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік – унікальне свято, що виникло після зміни літочислення. У цей день в домівки приходять посівальники, які вітають зі святом, посівають пшеницею, різноманітними крупами та бажають щедрого і щасливого року. У Рівному ж в цей день відбуваються й святкові богослужіння у храмах. Має свято і свою історію виникнення і традиції. Звідки ж взявся Старий Новий рік і які традиції свята збереглися донині – у нашому матеріалі.
Як виникло свято?
Святкування Старого Нового року почалося в 1918 році, коли замість юліанського календаря був введений григоріанський, і в наше життя увійшло поняття «старого» і «нового» стилю. Таким чином Старий Новий рік святкують у ніч з 13 на 14 січня.
У яких країнах святкують Старий Новий рік?
Нині в Україні та у Білорусі в цей день відзначають Щедрий вечір і Старий Новий рік. Також Старий Новий рік відзначають і в країнах, що входили до складу Югославії. Особливо активно це роблять у Сербії, Македонії, Косово, Боснії і Герцеговині, а також в Чорногорії, де церкви використовують юліанський календар.
У Вельсі теж є аналог старого Нового року — фестиваль Хен Галан, який проводиться в долині Гвон і символізує початок Нового року за юліанським календарем. У цей день діти ходять по домівках і отримують подарунки.
У Швейцарії Старий Новий рік називають “старий день Святого Сильвестра”. Це свято відзначає переважно німецькомовне населення швейцарських кантонів. Воно є наслідком народного неприйняття переходу на григоріанський календар у ході Реформації.
Окрім того, хоч це здається й незвичним, відзначають Старий Новий рік і в Північній Африці. Роблять це бербери. Щоправда для них, на відміну від європейців, це справжній Новий рік, адже берберський календар, є не дуже грамотною калькою з юліанського. Свято вони відзначають 12 січня.
Традиції свята
Серед головних обрядів на Старий Новий рік не можна не відзначити щедрування і водіння кози Маланки. З вечора і до самої ночі компанії щедрувальників ходили по хатах, співали обрядові пісні-щедрівки, танцювали та жартували. Компанію супроводжувала коза Маланка, в яку найчастіше переодягалися молоді хлопці.
Так, вранці 14 січня в Україні прийнято засівати. Відповідно до цього ритуалу на Старий Новий рік хлопчики і молоді хлопці наповнюють свої рукавиці зерном і засівають спочатку в своєму будинку, потім в хатах хрещених батьків, родичів і сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю у новому році.
У деяких регіонах країни вранці 14 січня палять «дідухів» – заздалегідь підготовлені снопи, які на Щедрий вечір стояли в хаті на покуті.
Прикмети на Старий Новий рік
• Якщо небо ясне і зоряне – буде багатий урожай ягід.
• Якщо на Василя в цей день туман – до урожаю.
• Якщо 14 січня багато пухнастого інію на деревах – рік буде багатий на мед.
• Завірюха у Василів вечір віщує великий урожай горіхів.
• Якщо Василева ніч зоряна, то літо буде ягідним.