Сотню папуг тримає у своїй оселі Галина Миколаївна Черкіз із міста Дубна Рівненської області. Яких тільки видів цих пташок немає у її колекції. Жінка зізнається, любов до довгохвостих у неї ще з дитинства. Додає, найближчим часом планує збільшити поголів’я екзотичних пташок.
Галина Черкіз розповідає, колекціонувати папуг вона почала багато років тому. Жінка за освітою вчитель. Тож поки працювала у місцевій школі, її колекція була значно меншою. Часу вистачало на догляд за двома десятками птахів. Однак із виходом на заслужений відпочинок жінка повністю присвятила себе улюбленій справі. Нині не просто розводить екзотичних пташок, а й робить цікаві спостереження.
– Є у мене папуги, які надзвичайно вірні, вони не можуть один без одного. А є й ревнивці – коли бачать, що приділяю увагу не їм, починають тріпотіти крилами, кричати, намагаючись всіляко привернути до себе увагу, – сміється жінка. – Найбільше у моїй колекції хвилястих папуг. Я їх просто обожнюю. А ще, вони мають чимало цікавих характеристик. Наприклад, цей вид пташок вміє повертати голівку аж на 180 градусів, яйця несуть завжди білі. Деякі з них живуть аж 20 років. До речі, серцебиття хвилястих папуг становить 200 ударів за хвилину, а температура їхнього тіла – 41 градус. Знаєте, яке ще цікаве відкриття зробила, спостерігаючи за своїми улюбленцями? Папуги, як і люди, бувають “правшами” та “лівшами”. Визначити це досить просто. Достатньо пригледітися, якою лапою пташка тримає їжу.
Усі папуги в Галини поділені на сім’ї, кожна з яких має свою клітку. В їжі птахи, каже жінка, не вибагливі, їдять усе, що дає господиня. Проте найбільше, помітила дубенчанка, довгохвості полюбляють соняшникове насіння та просо. До речі, вони самі лущать собі їжу.
– Якщо даю вже полущене насіння – не їдять, відвертають дзьоба, – ділиться спостереженнями пані Галина. – Щоправда, мої пташки люблять вологу, важко переносять посушливу погоду.
– Чи дорого обходиться таке задоволення? – цікавлюся у птахівниці.
– Чесно кажучи, не дешево, – зізнається. – Деякі види пташок зовсім не дешеві. Але не всі екземпляри, які маю, купувала: декого обміняла, інших – спарувала. Але воно того варте. Папуги – моє захоплення, без якого не уявляю свого життя. З ними по різних виставках об’їздила чи не всю Україну.
Марія МАРТИНЮК
