Свято Преображення Господа Бога, або як його ще називають Яблучний Спас, відзначають віряни сьогодні, 19 серпня. Так, у цей день в храмах Рівного традиційно освячують груші, яблука, виноград, мед і обжинкові вінки або колосся жита й пшениці. Що рівнянам варто знати про цей день – читайте далі.
З історії свята
Як розповів протоієрей Миколай Капітула, свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа відноситься до найбільших свят Православної Церки.
– Воно належить до Господських празників і встановлене в пам’ять Преображення Христа Ісуса перед учениками на горі Фавор. В останній рік Свого суспільного служіння, перебуваючи в Кесарії Филиповій, Господь напередодні майбутніх страждань почав відкривати учням те, що «Він мусить йти до Єрусалиму, і постраждати від старійшин, і первосвящеників і книжників, і вбитим бути, і воскреснути третього дня. Через шість днів Господь у супроводі учеників відправився з області Кесарії Филпової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, Він узяв з собою трьох учнів – Петра і братів Зеведеєвих: Якова та Іоанна – і зійшов з ними на вершину помолитися. Однак апостоли, стомившись, заснули, – розповідає він.
Прокинувшись від сну, апостоли побачили Його в світлому одязі і яскраве світло, що виходило від нього, Він преобразився, веде далі протиієрей.
– Проте велич Преображення не обмежується тільки чудесним спогляданням учнями Божества Христового, що просіяло через завісу Плоті Його. У світлі Фавору перед нами відкривається одночасно і все домобудівництво Боже про спасіння світу, що і відобразили досить ясно в своїх творіннях святі піснетворці, укладачі стихир і канонів на день Преображення, – каже він.
А також додає, що свято Преображення Господнього навчає нас багатьом богословським істинам.
– Свято Преображення Господнього відзначається Православною Церквою починаючи з IV століття, із часу побудови св. рівноапостольною Єленою на горі Фавор храму, присвяченого цій події. В українській народній традиції Преображення називається Другим або Яблучним Спасом. Тому його відзначають одночасно з достигненням яблук. На Русі спеціально до цього дня яблука везли цілими возами, і кожна більш-менш заможна людина вважала своїм обов’язком роздати плоди бідним і хворим. До цього дня не належало їсти яблука і всі городні овочі, крім огірків. У Православному календарі свято припадає на Успенський піст, але, починаючи з цього дня, дозволяється їсти яблука і фрукти, освячення яких проводиться в кінці святкової Літургії, – пояснює отець Микола.
Навіщо на Преображення освячують плоди в церкві?
З часів апостольських Церквою встановлено освячення дозрілих плодів, перед їх вживанням у їжу, з проголошенням при цьому особливої молитви.
– Відтак, Церква молить Господа, щоб Він тим, що споживають плоди дарував освячення душі разом з освяченням тіла, щоб зберігав життя їх у спокої і радості, щоб самі ці плоди дуже примножив. Церква Христова благословляє й освячує принесені плоди святим Іменем Бога, в Тройці славимого, і окропленням води святої. За старовинною традицією початки плодів освячуються на Переображення і Успіння Божої Матері, – завершує священик.
Що варто освячувати на Яблучний Спас?
В цей день святять у церкві не тільки яблука, але й інші плоди, овочі та фрукти.
Традиційно українці освячують груші, виноград, сливи, персики. Також у корзину можна класти овочі, включаючи помідори та моркву. А ще мед і жмут колосся жита і пшениці, таким чином прославляючи різноманітне багатство природи.
Що не можна робити на Яблучний Спас?
У давнину вважалося, що у цей день не можна їсти яблука, поки вони не будуть посвячені у церкві.
Також на Яблучний спас не можна робити ніяких робіт по дому, зокрема, шити. Українська приказка говорить: хто на Спаса шиє – до кінця днів сльози ллє.
Яблучний Спас припадає на Успенський піст. Тому, якщо ви вирішили його дотримуватися, то потрібно відповідно харчуватися.
