Лепеха, шувар, татар-зілля – традиційна складова зелених свят в Україні. Відтак, напередодні Трійці рівняни купують символічне зілля для прикрашання домівки. За традицією, лепеху кладуть на підлогу напередодні свята та не прибирають впродовж усіх трьох днів. У скільки рівнянам обійдеться святкове зілля та чому саме лепехою встеляли підлогу – читайте далі.
Ціни на лепеху
Сьогодні лепеху в Рівному продають скрізь – на ринках, зупинках поблизу багатоповерхівках у різних мікрорайонах міста. Вартість зілля коливається від кількості рослин в пучку та вміння покупців торгуватися.
За невеличкий пучечок до 10 рослин у Рівному просять близько 10 гривень. Більший ж 20 – 25 гілочок лепехи обійдеться у 12 – 20 гривень. Якщо ж брати кілька пучків, то продавці обіцяють спустити ціну на 2 – 3 гривні. Хоча під вечір суботи готові віддати ще дешевше, бо ж свято наближається, кажуть, що хочуть швидше продати. І якщо в центрі міста вибір святкових рослин великий і продавці готові торгуватися, аби продати свій товар, на окраїнах ціну не спускають, віддають лепеху залежно від розміру пучка по 8 -10 гривень.
Також чимало рівнян мали можливість отримати лепеху безкоштовно. Таким чином мешканців зі святом вітав депутат міськради Святослав Євтушенко. Свою ініціативу пояснив тим, що переконаний, що варто бути трішки добрішим один до одного.
Коли варто класти лепеху в домівках?
Напередодні Трійці, в так звану Зелену суботу, домівку прикрашають зеленими гілками дерев, а також вселюють підлогу м’ятою і лепехою.
Також ця субота ще називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням — зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою. До наших днів популярність зберегла в місті лише лепеха. У деяких селах можна ще зустріти й інші трави.
Також етнографи записали на Рівенщині цікаву традицію на Зелену суботу. Ввечері відбувалася ритуальна трапеза з семи страв, на честь померлих предків «дідів». До ритуальних страв належали: капусняк, печеня, холодець, запечений макарон з яйцями, налисники, вареники, каша, пиріжки з сиром, колово. Першою подавалося колово. Пеклися також ритуальні хлібці — книші.
Чому домівки прикрашають зеленню і кладуть лепеху?
Трав’янистою зеленню прикрашали домівку, щедро встеляли підлоги, цей обряд виконувався із вірою у те, що трави до часу свята набрали повну силу, якою можуть поділитися з людьми. Крім того, вважалося, що трави захищали сім’ї від лихого ока і хвороб і допомагали одужати. Особливо для Троїцького тижня був популярний аїр, або лепеха.
Також аїр, як його ще називали в народі «татарське зілля», має дуже сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневих стебел робили солодощі на зразок східних – висушували і зацукровували, ласощі за смаком не поступалися зацукрованому кореню східного імбиру. Лепеха дійсно дістався селянам від татар, точніше від татаро-монгольського нашестя. Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною, вони свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з нього можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і селами завойовники розкидали у водойми шматочки кореневища аїру, так він і прижився у нас. Наші селяни помітили, що навіть на болоті в заростях аїру менше роїться комах, ніж на інших берегах.
Тим часом обряд прикраси будинків зв’язувався із повір’ям, що прийдешні в будинок душі померлих зможуть сховатися, вселяючись в трави. А через 3 дні після Трійці трави виносили з домівок, тим самим прощаючись із тими, хто вже не з нами та віддаючи шану в пам’ять про них.
